Повернення культурних скарбів Кіпру
Кіпр продовжує боротьбу за відновлення своєї культурної спадщини, яка впродовж десятиліть ставала жертвою війни, окупації, колоніальної політики та чорного ринку антикваріату. Про нові ініціативи та здобутки у сфері повернення втрачених цінностей розповідають фахівці Департаменту старожитностей, представники Церкви та керівництво Візантійського музею.
Співробітниця Департаменту старожитностей Євфимія Альфа підтвердила, що нині готується репатріація об’єктів із Іраку, Іспанії та кількох інших країн. За її словами, кіпрські археологи уважно стежать за ринками у державах, які пережили війну чи військову окупацію, а також за країнами, що постраждали від наслідків колоніалізму.
Основні напрямки репатріації кіпрських старожитностей охоплюють Велику Британію, Німеччину, Францію, Нідерланди, Австрію, Швейцарію, Іспанію, Японію, США та Австралію. «Щодня ми надсилаємо численні запити, і це приносить результат. Багато музеїв більше не приймають у свої колекції предмети з сумнівною історією, а іноді навіть самі повідомляють нам про пропозиції, які отримують», — зазначає Альфа.
Фахівчиня також підкреслила, що нащадки військових та колоніальних чиновників дедалі частіше вирішують повернути знайдені або незаконно вивезені з Кіпру об’єкти. «Це жест моральної відповідальності, завдяки якому культурні цінності потрапляють до державних реєстрів і стають доступними для всіх громадян», — додає вона.
Репатріація артефактів відбувається у тісній співпраці Департаменту старожитностей, поліції, Інтерполу Нікосії, Міністерства закордонних справ, митних органів, дипломатичних представництв та Екклезії. З 2015 року діє Національний комітет із протидії розграбуванню та незаконному обігу культурної спадщини, який координує ці зусилля.
Важливим чинником стали й міжнародні угоди: від конвенцій ЮНЕСКО (1970), Гааги (1954), UNIDROIT (1995) до «Лευκωσιανської конвенції» Ради Європи 2017 року, ухваленої саме під час головування Кіпру. Усе це створює сприяє для повернення культурних цінностей на батьківщину та вписується у глобальну дискусію про «деколонізацію» музейних колекцій.
Сучасні технології відіграють подвійну роль. З одного боку, завдяки цифровим базам даних і навіть системам штучного інтелекту стало простіше ідентифікувати об’єкти та координувати міжнародні розслідування. З іншого — інтернет дав змогу чорному ринку розширити масштаби: продажі онлайн зросли, а ділки координують свою діяльність через закриті канали.
Особливий напрямок становить повернення церковних реліквій. Єпископ Неаполісу Порфирій, представник Кіпрської церкви в Національному комітеті, наголошує: тільки 2024 року вдалося повернути 13 ікон із Лондона, у квітні 2025-го — ікону Христа з Дюссельдорфа. Нині триває процес повернення ікони Богородиці зі Словаччини.
Серед головних країн, звідки вдається повернути церковні цінності, — Німеччина, Велика Британія, Франція, Швейцарія та США. Більшість з них нині зберігається у Візантійському музеї при Архієпископії, де створено «Електронне музейне середовище» з цифровими копіями ікон та рукописів.
Методи повернення різні: від переконання власників добровільно передати об’єкт до викупу на аукціонах чи судових процесів через Інтерпол. «Наші фінансові ресурси обмежені, тому іноді доводиться поступатися, якщо ціна сягає захмарних сум», — визнає єпископ Порфирій.
Директор Візантійського музею доктор Іоанніс Іліадіс розповів, що з 2015 року триває масштабна програма реставрації та цифровізації об’єктів. Завдяки підтримці урядів Кіпру, Греції та Швейцарії збережено мозаїки, фрески та ікони, створено сучасні експозиції.
Музей став першим у світі, де спеціально виділили простір для розповіді про археологічні крадіжки та труднощі репатріації. Поруч із кожним предметом — інформаційна панель із картою та історією викрадення. «Ми хочемо показати Кіпр як єдине ціле, а не як поділений острів», — наголошує Іліадіс.
Джерело Кathimerini