Кіпр перед виборами 2026 року

Соціологічні дані Stratego/IMR за пів року до парламентських виборів показують Кіпр як країну, що входить у передвиборчий рік у стані невизначеності та економічної тривоги.
Громадська думка поступово охолоджується до традиційних політичних сил, протестний електорат зростає, а нові партійні проєкти ще не довели здатності стати переконливою альтернативою.

У центрі політичного ландшафту — питання, які визначають повсякденний досвід кіпріотів: економіка, ціни, вартість життя, корупція, міграція та внутрішня політична нестабільність.

Розгляньмо повну картину ключових тенденцій, що формують атмосферу на острові напередодні парламентських виборів на Кіпрі у травні 2026 року.

Громадська думка

Кіпрське суспільство відчуває плутанину та втрату орієнтирів. Лише 27% громадян вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Переважна більшість — 73% — оцінює ситуацію як погану або дуже погану.

Причини цього настрою кореняться у поєднанні кількох факторів:

  • висока вартість життя, що б’є по сімейних бюджетах;
  • зниження довіри до політичних інститутів;
  • відсутність чіткої стратегії щодо міграції та житлової політики;
  • повільні реформи й відчуття політичного безсилля.

Суспільство одночасно критикує старі політичні сили, але й не довіряє новим. Це створює порожній простір у центрі політичної сцени, який намагаються заповнити кілька нових партій — з нерівномірним успіхом.

Про що говорять громадяни

Опитування чітко показує, що політичні розмови на Кіпрі обертаються навколо двох головних тем — дорожнечі та економіки.

Питання, з якими виборці йтимуть на дільниці:

  • Вартість життя / ціни — 50%
  • Економіка — 48%
  • Корупція і скандали — 27%
  • Кіпрське питання — 27%
  • Міграція — 21%
  • Соціальні послуги, здоров’я, освіта — 10%

Партії

DISY та AKEL — традиційні сили, які багато років формували політичний курс країни, сьогодні утримують близько 20% підтримки кожна. Їхні внутрішні дискусії майже не перетворюються на сильні політичні меседжі, а голоси молоді та розчарованих виборців відходять до альтернативних партій.

У DISY немає єдності щодо стратегії взаємодії з урядом. Партія суттєво втрачає молодших виборців, а 16% її колишніх прихильників уже перейшли до ELAM.

AKEL фіксує витік голосів одночасно до ALMA та «Άμεση Δημοκρατία». На тлі цього в суспільстві зростає запит на модернізацію партії — найпотужніший за останнє десятиліття.

З підтримкою на рівні 14% ELAM продовжує зміцнювати позиції, особливо серед чоловіків і виборців до 40 років.

ALMA, створена у травні, нині посідає четверте місце з результатом 8,7%.

  • 40% вважають ALMA необхідною для появи радикальних змін у політичній системі.

  • 37% оцінюють її як популістичну силу, що може створювати ризики для стабільності країни.

  • 8% мають іншу думку, а 15% — не визначилися.

Такий розподіл демонструє, що ALMA вже встигла сформувати власну нішу й викликати суспільну поляризацію. Партію сприймають одночасно і як потенційний двигун реформ, і як ризикований експеримент у період загальної політичної турбулентності.

«Пряма демократія» Фейдія Панайоту стрімко набирає впізнаваність і з показником 8% виходить на п’яте місце.

  • 25% вважають, що цей рух є необхідним інструментом для радикальних змін у політичній системі.

  • 64% бачать у ньому популістський проєкт, який може створити загрозу для стабільності країни.

  • 3% мають іншу думку, 8% — не визначилися.

Попри активну та «яскраву присутність» Панайотоу в публічному просторі та його високий медійний вплив, довіра до його політичної сили залишається низькою, а суспільство здебільшого оцінює «Άμεση Δημοκρατία» як явище, що несе ризики, а не шанс на оновлення.

За пів року до виборів будь-який рух у політичному полі здатен перекроїти всю карту впливів. Новий парламент може налічувати від шести до дев’яти партій, і розклад сил у ньому нині неможливо передбачити.

У кіпрському політичному ландшафті останніх років важко не помітити стабільне зростання впливу ультраправих сил. Найвиразнішим прикладом стала партія ΕΛΑΜ, яка з маргінальної групи поступово перетворилася на одного з ключових гравців третього ешелону. Її присутність у парламенті та помітна підтримка серед молодших виборців роблять питання суспільного сприйняття ЕΛΑΜ одним із найчутливіших у публічній дискусії.

Свіжі дані опитування демонструють, що саме навколо цієї партії формується одна з найглибших ліній розмежування в громадській думці.

  • 51% вважають ЕΛΑΜ звичайною політичною партією, яка просто відстоює свої позиції так само, як інші.

  • 42% оцінюють її як екстремістське угруповання, що виходить за межі прийнятного політичного поля.

  • 3% мають іншу думку, 4% — не визначилися.

ЕЛАМ дедалі більше нормалізується в очах частини виборців, водночас майже половина суспільства продовжує сприймати його як радикальну силу.

Кіпрське питання

Суспільство продовжує бути глибоко поділеним щодо моделі вирішення Кіпрського питання:

  • 36% — за двозональну двокомунальну федерацію;
  • 30% — за унітарну державу;
  • 14% — за збереження статус-кво;
  • 9% — за модель двох держав;
  • 4% — за конфедерацію.

Додаткову невизначеність вносить обрання Ерхюрмана новим лідером турко-кіпріотів.
40% бачать у цьому шанс, 48% — ризики.

Рейтинги політиків

Політичні лідери отримують переважно негативні оцінки:

  • Нікос Христодулідіс — 44% позитивно, 50% негативно.
  • Анніта Димитріу — стабільне, помірно позитивне зростання.
  • Пападопулос, Кароян — високі рівні негативу.
  • Міхалідіс — залишається одним із небагатьох з позитивним балансом.
  • Фідіас Панайоту — 24% позитивних, 62% негативних, але помітне покращення впізнаваності.

Нові партії значною мірою спираються на виборців, які раніше не брали участі у голосуванні, і саме молодь може змінити конфігурацію майбутнього парламенту. Рівень участі стане вирішальним чинником виборів 2026 року: низька явка здатна залишити частину малих сил за бортом, а висока — перетворити нові утворення на реальних учасників політичної гри.

Кіпр входить у виборчий рік із найскладнішим набором факторів за останні роки:

  • суспільство розчароване, але не бачить очевидної альтернативи;
  • партійна система розпорошена, центр — нестабільний;
  • економічний тиск формує нову політичну поведінку;
  • питання Кіпрського врегулювання знову входить у топ-тем;
  • електоральна кповедінка виборців стає все менш передбачуваною.

Зараз, як ніколи, країна живе в очікуванні того, хто зможе сформувати нову політичну пропозицію — і чи з’явиться взагалі та сила, яка здатна назватися переможцем у новій епосі кіпрської політики.

Читати також

Вибори до Європарламенту на Кіпрі: нові старі обличчя


Суспільство й політичні партії Кіпру вибухнули через подкаст Панайоту

Ідеологія з минулого і стандарти подвійної моралі

 

Теги: , ,


Залишити коментар