Велика пожежа 2025 року та відповідальність держави. Результати звіту парламентських комітетів
Затримки з реакцією, хаотична евакуація і відсутність єдиного управління кризою — такі висновки зафіксовано у спільному звіті парламентських комітетів з питань внутрішніх справ, сільського господарства та довкілля, який містить висновки щодо відповідальності державних служб і посадовців у зв’язку з руйнівною пожежею, що спалахнула 23 липня 2025 року в громаді Малія в гірській частині округу Лімасол і поширилася на ширшу територію.
Катастрофічна пожежа, яка випалила понад 120 км², стала тестом для державної системи реагування Кіпру. Звіт показує — цей тест країна пройшла з серйозними провалами.
Об’єднане розслідування трьох парламентських комітетів виявило слабку координацію між службами, затримки в критичні хвилини після загоряння, проблеми з евакуацією людей і розбіжності між публічними заявами уряду та фактичними даними.
Пожежа охопила близько 1,3% території острова, знищила житло десятків сімей і призвела до загибелі двох людей. У той самий день ще один осередок виник у Пафосі — на сміттєзвалищі, що додатково навантажило систему реагування.
Один із ключових висновків звіту — різниця між офіційною версією подій і реальною хронологією.
У перші дні після пожежі влада заявляла про реакцію протягом 6 хвилин. Під час парламентського контролю ця цифра змінилася на 15 хвилин. Фактичні дані виглядають ще жорсткіше:
повідомлення — о 13:28,
наказ на підняття авіації — о 13:49,
перший скид води — о 14:18.
Майже 50 хвилин від моменту виявлення вогню до повноцінної відповіді.
Для пожеж у складних погодних умовах це критичний проміжок, який часто визначає масштаб катастрофи.
Окремий блок звіту стосується евакуації. У низці громад рішення ухвалювалися не централізовано, а на місцях. Лідери громад діяли самостійно або напівсамостійно, іноді без чітких інструкцій. Людей попереджали телефонами і навіть церковними дзвонами. Частину мешканців, зокрема літніх, евакуйовували самі місцеві разом із волонтерами.
Найбільш показовим епізодом стала евакуація дитячого табору в Лофу. Звіт вказує на затримки, відсутність транспорту і провали в координації. Це поставило під сумнів ефективність плану «Полівіос», який мав регулювати такі ситуації.
Комісія також зафіксувала відсутність чітких пояснень щодо низки критичних рішень.
Поліція не пояснила, чому не була вчасно перекрита дорога, на якій загинули двоє людей.
Міністерство сільського господарства уникало прямих відповідей щодо координації дій.
Ключовий координатор пожежної політики, визначений урядом ще у 2023 році, під час катастрофи перебував за кордоном — і це не отримало вичерпного політичного пояснення.
Головний висновок звіту виходить за межі окремих помилок.
Проблема — не лише в діях окремих служб, а в самій конструкції системи. Кіпр досі не має єдиного, чітко визначеного механізму управління кризами, який би координував пожежну службу, лісовий департамент, цивільну оборону та поліцію.
У результаті — затримки, дублювання функцій і рішення, які приймаються вже після втрати часу.
Серед ключових рекомендацій:
— створення єдиного механізму цивільного захисту
— чіткий розподіл повноважень між службами
— модернізація систем зв’язку і раннього попередження
— перегляд планів евакуації, особливо для дітей і вразливих груп
— посилення присутності держави в сільській місцевості
— законодавче врегулювання роботи таборів і ризикових об’єктів
Окремо наголошується на впливі кліматичних змін, занепаді сільських територій і неконтрольованих сміттєзвалищах як факторах, що підвищують ризик нових пожеж.
Попри жорстку критику, комісія визнає роботу рятувальників і волонтерів, які діяли в умовах швидкого поширення вогню.
У критичний момент система управління не забезпечила швидкої, скоординованої відповіді на пожежу. І саме це, за оцінкою комісії, стало одним із факторів масштабу катастрофи.