24 травня на Кіпрі — вибори. Що українцям треба знати до, і за чим стежити після
24 травня кіпріоти обирають новий парламент. Для більшості з нас — українців, які живуть тут під тимчасовим захистом, на робочих візах, з посвідками резидента — ці вибори виглядають як щось далеке. Внутрішня кіпрська справа. Але це не зовсім так.
Новий парламент ухвалюватиме бюджет, житлові норми, соціальні програми. Він формуватиме тон дискусії про міграцію на наступні п’ять років. І він стане майданчиком для підготовки до президентських виборів 2028 року — а наступний президент Кіпру обиратиметься якраз тоді, коли горизонт тимчасового захисту може бути найбільш невизначеним.
Парламент Кіпру: що він реально може, а що — ні
Перше, що треба зрозуміти: Кіпр — президентська республіка. Це означає, що президент і міністри не є членами Палати представників і не залежать від її складу так, як це відбувається, наприклад, у парламентських системах Європи. Ніякий результат виборів 24 травня не змінить автоматично ні уряд, ні президента Христодулідіса, який залишається при владі до 2028 року.
Палата представників — це 56 реально діючих депутатів із 80 конституційно передбачених місць (решта 24 зарезервовані за турецькими кіпріотами і на зараз є «вакантними»). Вона ухвалює закони, затверджує державний бюджет, контролює дії виконавчої влади і може суттєво ускладнити або полегшити проведення будь-якої реформи.
Парламент може: змінити житлове законодавство, соціальні норми, бюджетні пріоритети, ринкові правила, умови праці — і саме через це він є важливим для тих із нас, хто орендує житло, працює або користується державними послугами.
Парламент не може: скасувати тимчасовий захист українців — це рішення ЄС, а не Кіпру. Одним голосуванням переписати зовнішньополітичний курс країни. Миттєво змінити адміністративну практику Служби притулку.
Висновок простий, але важливий: вплив нового парламенту на наше повсякденне життя буде переважно опосередкованим — через гроші в бюджеті, тон у дебатах і норми на ринку житла. Не через пряму зміну статусів.
Хто бореться за владу: карта гравців
Перед тим як читати результати 24 травня, корисно знати, хто взагалі в грі — і що ці люди думають про теми, важливі для нас.
Партій багато. Ми зібрали їх у три кластери — не за ідеологічними ярликами, а за тим, що реально важливо для нашого розуміння.
DISY — правоцентристська партія, найбільша в нинішньому парламенті. Її очолює Анніта Дімітріу. Проєвропейська, підтримує спільну оборону ЄС, у лютому 2026 року прямо засудила російське вторгнення і закликала до солідарності з Україною. У внутрішній програмі — боротьба з популізмом, відповідальна економіка, системний підхід до житлової кризи. Щодо міграції: жорстке управління, але з дистанцією від екстремізму. Для нас — найбільш передбачувана проєвропейська лінія.
AKEL — ліва партія, друга за розміром. Сильний соціальний і житловий порядок денний: стримування цін, зниження ПДВ на електроенергію, тиск на захист орендарів — усе це об’єктивно корисне для українських сімей і найманих працівників. Але по лінії “Україна/Росія” картина складніша: на з’їзді 2025 року партія критикувала і курс ЄС на озброєння України, і санкції проти Росії. Це не антиукраїнська позиція в побутовому сенсі, але це помітна дистанція від безпекового консенсусу.
DIKO — центристська партія Ніколаса Пападопулоса. Навесні 2026 року вийшла з пакетом із 20 пропозицій проти підвищення цін, має окремий «житловий» блок, підтримує інституційно жорсткий, але не радикальний міграційний контроль. У заявах — солідарність з Україною і верховенство міжнародного права.
Праві та жорстіший центр: найгучніший сигнал кампанії
ELAM — права партія, одна з головних сил зростання в цій кампанії. Опитування кілька разів фіксували її в діапазоні 13–16% — значно вище 6,78% ніж на попередніх виборах 2021 року. Міграція — центральний стрижень кампанії, риторика жорстка. Але тут важливо не поспішати з висновками: в офіційних матеріалах ELAM немає окремої “антиукраїнської” лінії. Партія говорить про незаконну міграцію, демографію, Зелену лінію — але не про українців як окрему мішень. Партія засудила російське вторгнення у 2022 році, хоча й використала це насамперед як аргумент для вимоги санкцій проти Туреччини. Головний ризик від зростання ELAM — не конкретна норма, а загальний тон: жорсткіша і гучніша міграційна дискусія в суспільстві загалом.
EDEK — соціал-демократи з виразним національним акцентом. Підтримує житлові програми і соціальні ініціативи, але в міграційній риториці говорить жорсткіше за центр. Партія висловлювала солідарність з Україною, але водночас різко критикувала Зеленського за те, що він не згадує окупацію Кіпру Туреччиною.
Нові гравці: антисистемна хвиля
ALMA — найпомітніша нова сила, пов’язана з колишнім генаудитором країни Одіссеасом Міхаїлідісом. В опитуваннях часто в діапазоні 8–13%. Програма є і вона багатосекторна — від судової реформи до міграції — але офіційно ще в режимі “публічної консультації”. У міграційному блоці: загальні формулювання про реформу системи притулку, інтеграцію, боротьбу з нерегулярною міграцією. Українців чи тимчасовий захист окремо не згадує. Головне послання — “система прогнила, треба міняти”.
Direct Democracy — проєкт євродепутата і YouTube-блогера Фідіаса Панайоту, якому зараз 25 років. Свою аудиторію він зібрав починаючи з 2019 року — спершу на пранках і розважальному контенті, згодом переключившись на політику. Саме ця аудиторія в соцмережах, а не партійна інфраструктура чи політичний досвід, привела його до Європарламенту в 2024 році як незалежного кандидата. Партія позиціонує себе як рух за пряму демократію: кандидати обираються відкритим голосуванням підписників, ключові рішення — разом із громадянами. В опитуваннях набирає близько 8%, але 64% респондентів вважають проєкт популізмом, що загрожує стабільності.
Позиція Панайоту щодо росії та України викликає серйозні запитання. У травні 2025 року він відвідав москву напередодні 9 травня, зустрівся з головою Держдуми Володіним, називав росіян “братами”. Того ж місяця проголосував проти резолюції Європарламенту про повернення викрадених Росією українських дітей. Він публічно заперечує потребу у військовій та фінансовій допомозі Україні, поширює тезу про “глибші причини” вторгнення. Британський журналіст Колан Робертсон у травні 2025 року назвав його “інформаційним активом Росії”.
Програма партії щодо внутрішніх питань — демографія, нелегальна міграція, пенсії, молодь — існує, але розкидана по відео і каналах, а не зведена в єдиний документ. Тобто на рівні кіпрської внутрішньої політики позиції ще потребують уточнення. Але на рівні ставлення до України — картина достатньо чітка.
Volt — панєвропейська партія, наймолодший і найбільш проєвропейський гравець серед нових. Очолює Александра Атталіду, яка до цього була депутаткою від “Зелених”. Найчіткіший пакет щодо соціального житла, оподаткування порожніх квартир, гармонізації міграційних норм із правом ЄС. Серед усіх гравців — потенційно найдружніший до прав і інтеграції. Питання лише одне: чи подолає виборчий бар’єр.
Де вибори реально торкнуться нашого життя
Ми перевірили офіційні матеріали всіх ключових партій. Жодна з них не виділяє українців на Кіпрі як окрему мішень. Є або зовнішньополітичні заяви про Україну і Росію (DISY, AKEL), або загальна міграційна риторика про нерегулярних мігрантів, систему притулку, Зелену лінію.
Ми вже з’ясували, що парламент не може скасувати тимчасовий захист і не змінює уряд автоматично. Але він може чимало іншого — і саме тут вибори стають практично важливими.
Житло й оренда — найгарячіша точка. Це єдина тема, яку підняли абсолютно всі партії без винятку. DISY говорить про структурну нестачу доступного житла. AKEL називає це соціальною кризою. DIKO має окремий передвиборчий блок про ринок оренди. EDEK розробило “загальний житловий план”. Volt пропонує оподатковувати порожні квартири й активувати неактивний житловий фонд.
Для українців — і особливо для тих, хто орендує житло на ринкових умовах — це найбільш пряма точка перетину з роботою нового парламенту. Якщо нова Палата ухвалить реальні інструменти регулювання ринку оренди, збільшить пропозицію соціального житла або обмежить спекулятивний тиск — це відчується конкретно і швидко.
Тон дискусії про міграцію — ризик, який важко виміряти, але легко відчути. Закони змінюються повільно, атмосфера — швидко. Якщо після 24 травня у Палаті суттєво посиляться партії з жорсткою міграційною риторикою, загальний суспільний тон стане іншим — навіть без зміни жодної норми. Це впливає на те, як із нами говорять у держустановах, як реагують орендодавці, як пишуть місцеві медіа. Це реальний, хоча й важко вимірюваний ефект від зміни політичного клімату.
При цьому, ще раз: жодна партія в кампанії не спрямовує цю риторику окремо на українців. Але ширша антиміграційна хвиля може накривати всіх, хто живе тут без кіпрського паспорта.
Бюджет осені 2026 — де вирішується багато. Новий парламент збереться вже 4 червня. А восени — бюджетний процес. Саме там будуть прийняті рішення про фінансування соціальних програм, інтеграційних ініціатив, навантаження на державні послуги. Це не гучно і не помітно — але саме звідси виростає більшість практичних наслідків для тих, хто користується системою охорони здоров’я, шкільними місцями і соціальною підтримкою.
Ринок праці — захищений, але не недоторканний. Право працювати для бенефіціарів тимчасового захисту має європейську правову основу — і парламент не може прибрати його одним рішенням. Але він може впливати на загальні умови: трудове законодавство, рівень мінімальної зарплати, контроль ринку, риторику про “пріоритет для громадян”. Ці зміни можуть ускладнити або спростити реальне становище на ринку праці — не формально, але практично.
Компас для читання результатів виборів. 24 травня ввечері почнуть надходити перші цифри. Ось п’ять індикаторів, на які варто дивитися насамперед — і що вони означатимуть для нас:
1. Скільки взяв ELAM. Якщо партія подолає психологічну позначку 10% або й більше — це сигнал того, що жорсткий міграційний дискурс стає мейнстримом, а не маргіналією. Це не означає автоматичних змін у законах, але означає, що тема “міграційного навантаження” буде присутня в парламентських дебатах наступні п’ять років.
2. Чи пройшов Volt. Якщо так — у Палаті буде голос, системно налаштований на права, інтеграцію і гармонізацію з нормами ЄС. Маленька фракція, але з чітким порядком денним, важливим для нас.
3. Чи вижили DIPA, EDEK, «Зелені». Якщо всі троє або більшість із них вилетять із Палати — центр стає ще тоншим, фланги ще гучнішими. Фрагментація без поміркованих буферів — це більш турбулентний парламент.
4. Скільки разом узяли ALMA і Direct Democracy. Якщо сума велика — антисистемний запит конвертується у реальне представництво. Це не обов’язково погано, але це непередбачуваність: ці сили ще не мали досвіду законодавчої роботи у великих фракціях.
5. Чи збереглася рівновага між DISY і AKEL. Якщо обидві лишаються найбільшими, але жодна не домінує — парламент буде фрагментованим, але відносно збалансованим. Якщо одна різко випереджає іншу — центр ваги всього законодавчого процесу зміщується разом із нею.
Є ще один вимір, який рідко потрапляє в новини, але є дуже важливим саме для нас.
Квітневе опитування Noverna для Politis показало: 44% кіпрських виборців вважають, що результат парламентських виборів відіграє “велику роль” у формуванні президентського поля 2028 року. Ще 34% — що “певну роль”. Тобто сукупно понад три чверті виборців читають ці вибори як президентські праймеріз.
І вони мають рацію.
Наступний президент Кіпру буде обраний у 2028 році. Саме тоді, коли тимчасовий захист або знову продовжуватиметься — або ні. Саме тоді, коли більшості з нас доведеться або переходити на інший правовий статус, або приймати рішення про подальший шлях. І саме той президент і ті партійні конфігурації, які сформуються після 24 травня, визначатимуть кіпрську позицію в цей момент.
Тому травневий результат — це не лише про наступні п’ять років у парламенті. Це перший хід у грі, яка завершиться якраз тоді, коли ставки для нас будуть найвищими.
Після виборів ukrcy.news повернеться з детальним аналізом реального розкладу сил — і з відповіддю на головне питання: що конкретний результат означає для українців на Кіпрі.
Автор: Олександр Селін, аналітичний відділ комунікаційної компанії PRAICOMM https://praicomm.eu
Для замовлення індивідуальних досліджень звертайтеся: +35797557481