Маршрут затонулими суднами Кіпру
Кіпр зазвичай відкривається через пляжі, гірські села, античні руїни та каву біля моря. Але є ще один Кіпр — підводний. Там, під прозорою синьою водою, лежать кораблі, які колись перевозили деревину, вантажівки, продукти, промислове обладнання, амфори чи пасажирів, а тепер стали частиною морського ландшафту.
Одні потрапили на дно випадково — через шторм, пожежу, аварію або технічну несправність. Інші були затоплені навмисно, щоб перетворитися на штучні рифи й новий дім для морських мешканців. Пропонуємо маршрут уздовж південного узбережжя — від Пафосу до Айя-Напи. Він буде цікавий не лише дайверам, а й усім, хто хоче побачити Кіпр через море, старі кораблі та історії, в яких документальні факти часом переплітаються з легендами.
Історія вантажного судна MV Demetrios II, яке вже майже три десятиліття стоїть на рифах біля Пафосу, справді нагадує морський детектив. Його аварія пов’язана не лише зі штормом, а й зі скандалом, який розпочався вже після порятунку екіпажу.
23 березня 1998 року судно під прапором Гондурасу прямувало з Греції до Сирії з вантажем деревини. Поблизу західного узбережжя Кіпру воно потрапило в сильне хвилювання моря. Корабель збило з курсу й винесло на рифи біля Пафосу, де він остаточно застряг неподалік від берега.
На борту перебували вісім членів екіпажу: четверо греків, двоє пакистанців і двоє сирійців. Усіх евакуювали британським військовим гелікоптером. Вже під час розслідування з’ясувалася несподівана деталь: сертифікати професійної компетентності грецького капітана та пакистанського першого помічника були підробленими.
Зняти корабель із рифів не вдалося. Судно повільно руйнується, перетворюючись на справжній корабель-привид. Сьогодні Demetrios II добре видно з прибережної дороги, яка веде з Пафосу в напрямку Корал-Бей. Його темний силует серед хвиль став однією з найбільш упізнаваних морських панорам західного узбережжя.
Ще одна відома кораблетроща Пафосу розташована біля Морських печер у Пеї. Величезний корпус EDRO III стоїть настільки близько до суші, що здається, ніби корабель ось-ось можна буде торкнутися рукою.
8 жовтня 2011 року EDRO III під прапором Сьєрра-Леоне вийшов із порту Лімасола й прямував до Родосу. На борту був вантаж гіпсокартону.
Під час сильного шторму судно втратило керування, його винесло до узбережжя Пеї та посадило на скелі біля Морських печер. Дев’ятьох членів екіпажу евакуювали британським військовим гелікоптером. Згодом із нього видалили дизельне пальне, мастила та інші потенційно небезпечні речовини, а корпус додатково герметизували. Роботи завершили у 2013 році.
Розглядалися різні варіанти переміщення EDRO III, однак спроби організувати буксирування припинили через технічну складність і вартість операції. Корабель залишився там, де його зупинив шторм. Тепер EDRO III — одна з найвідоміших локацій для фотографування на Кіпрі. Особливо багато людей приїжджає сюди ввечері, коли сонце сідає за морем, а темний корпус корабля різко виділяється на тлі помаранчевого неба.
Підніматися на судно або заходити всередину небезпечно. Метал руйнується під дією корозії та хвиль, а сам корабель залишається аварійною конструкцією.
На відміну від Demetrios II та EDRO III, Vera K майже повністю прихована під водою. Це ліванське вантажне судно сіло на мілину біля Пафосу у 1972 році.
Оскільки корабель не вдалося повернути в море, його надводну частину певний час використовували як мішень під час військових навчань. Корпус поступово руйнувався. Напівзатоплені уламки становили небезпеку для інших суден, тому 1974 року Vera K підірвали. Внаслідок вибуху на морському дні утворився кратер, у якому й сьогодні лежать частини корабля на глибині близько 11 метрів. Судно розірвало на чотири основні фрагменти, хоча капітанський місток зберігся відносно добре.
У корпусі утворилися арки, проходи та невеликі тунелі. Тепер у них ховаються морські окуні, восьминоги та інші мешканці прибережних вод.
Далі маршрут веде до півострова Акротирі. Тут на мілководді лежить судно Mav Achaios, яке місцеві жителі й дайвери частіше називають Three Stars — «Три зірки». Назва пов’язана з трьома зірками, намальованими на кормі корабля.
Судно побудували ще 1932 року. У січні 1976 року воно перевозило деревину з Югославії до Джидди в Саудівській Аравії. На підході до Кіпру корабель потрапив у сильний зимовий шторм. Хвилі винесли суховантаж на мілководні рифи біля Акротирі, корпус пошкодило, він розколовся та частково затонув.
Особливість Three Stars — його розташування. Значна частина сталевого корпусу довгі роки залишалася над поверхнею води, тому корабель можна було побачити з берега. Морська вода та зимові шторми поступово руйнують судно, і його силует із кожним десятиліттям змінюється. Частини корабля лежать на невеликій глибині, тому місце приваблює дайверів.
Не всі кораблі біля берегів Кіпру опинилися під водою через катастрофи. Частину суден затопили навмисно, щоб створити штучні рифи та нові місця для дайвінгу. Біля Дасуді в Лімасолі такими рифами стали Costantis і Lady Thetis. Обидва кораблі затопили 2014 року в межах морської охоронної зони. У 2016 році комплекс доповнили бетонними конструкціями, які мали сприяти розвитку морського життя.
Costantis — колишній донний траулер, який спочатку мав назву Zolotets, побудували в СРСР у 1989 році. Тепер воно стоїть на глибині близько 24 метрів.
Усередині темніших частин корабля ховаються морські мешканці, а зовнішні поверхні поступово вкриваються водоростями та іншими організмами. Біля Costantis зустрічаються морські лящі, риби-папуги, мурени, крилатки, голозяброві молюски та сезонні косяки риби. Іноді в навколишніх заростях морської трави бачать черепах.
Lady Thetis має значно довшу історію. Судно побудували в Західній Німеччині 1953 року як пасажирський корабель Reiher. Пізніше воно працювало на Кіпрі.
Тепер Lady Thetis лежить на глибині близько 19 метрів, лише за 200 метрів від Costantis. На палубі досі можна побачити залишки маленьких столиків для пасажирів, а саме судно поступово колонізують морські рослини й організми.
Між Лімасолом і Ларнакою розташована найдавніша точка нашого маршруту. Це залишки торговельного судна, яке затонуло понад дві тисячі років тому. Кораблетрощу знайшли 2006 року біля села Мазотос на глибині приблизно 45 метрів. Судно датують пізнім класичним періодом — приблизно третьою чвертю IV століття до нашої ери.
Основну частину вантажу становили амфори з острова Хіос, який у давнину був відомим центром виноробства. На борту також були посудини з інших островів північної частини Егейського моря. Для археологів виявився важливим не лише вантаж, а й добрий стан збереження пам’ятки. Розташування амфор дозволяє досліджувати, як саме товари складали на античних кораблях, як було організовано морську торгівлю та що відбувалося із судном після його загибелі.
Із 2007 року пам’ятку системно досліджує Лабораторія морських археологічних досліджень Університету Кіпру у співпраці з Департаментом старожитностей. Це один із найважливіших проєктів підводної археології, який проводять кіпрські наукові установи. Усі виявлені артефакти зберігаються в Археологічному музеї Ларнаки.
Вантажний пором MS Zenobia — найвідоміший затонулий корабель Кіпру. Його часто називають «Титаніком Середземномор’я» та зараховують до десяти найвідоміших місць для занурень на затонулі судна у світі.
Пором завдовжки 172 метри побудували у Швеції наприкінці 1970-х років. Це було нове судно, призначене для перевезення вантажних автомобілів. У травні 1980 року Zenobia вирушила у свій перший рейс із Мальме до сирійського порту Тартус. На борту перебували 108 вантажівок із різноманітними товарами. Серед вантажу були автомобілі, продукти, телекомунікаційне обладнання, промислові товари, ігри та військове обладнання. Офіційно оцінку вартості вантажу дорівнювали близько 200 мільйонів фунтів стерлінгів за цінами того часу. Серед незвичних знахідок на судні згадують навіть упаковки курячих яєць, частина яких збереглася під водою.
Коли пором наближався до Кіпру, виникла несправність комп’ютеризованої системи стабілізації. Вода почала надходити в бічні баластні цистерни, через що судно дедалі сильніше нахилялося на лівий борт. Zenobia відбуксирували з порту Ларнаки приблизно за півтора кілометра від берега, щоб у разі затоплення корабель не заблокував гавань. Протягом кількох днів нахил збільшувався. Уночі 7 червня 1980 року пором перекинувся на лівий борт і пішов на дно. Екіпаж устиг евакуюватися, тому катастрофа обійшлася без людських жертв.
Загибель майже нового судна швидко породила численні теорії. Говорили про страхове шахрайство, навмисне затоплення, таємний вантаж і навіть можливу операцію спецслужб. У телевізійних документальних проєктах розглядалася версія про перевезення зброї на Близький Схід. Частина вантажівок залишилася на палубах або всередині вантажних відсіків, інші впали на морське дно.
За понад 40 років пором перетворився на величезний штучний риф. Біля нього зустрічаються баракуди, тунці, мурени, восьминоги, скати та морські черепахи.
Приблизно за 200 метрів від Zenobia лежить значно менше судно — Alexandria. Це був дерев’яний єгипетський рибальський корабель завдовжки близько 37 метрів. Він затонув 2006 року на глибині приблизно 30–32 метри. За роки під водою дерев’яний корпус обріс морськими організмами й перетворився на невеликий штучний риф. Біля судна зустрічаються групери, баракуди, мурени, восьминоги, скати та великі черепахи.
Занурення, розташоване біля Ларнаки, дає можливість дослідити старий британський лінкор Cricket , який лежить догори ногами на морському дні на глибині 27 метрів. Корабель був одним із десяти канонерських човнів класу Aphis. Розроблені для використання на мілководних річках, ці канонерські човни служили на Тигрі та Дунаї під час австро-угорської кризи Першої світової війни. Кораблі могли бути розібрані та транспортовані до річок, де вони будуть використовуватися.
Корабель пережив Другу світову війну та був поставлений на якір у затоці Ларнаки, де використовувався для навчань стрілянині Королівськими ВПС, але затонув у 1947 році через погану погоду. Під уламками корабля є піщаний провал. Дайвери можуть плавати всередині корпусу через аварійні люки та під затонулий корабель. Максимальна глибина 33 метри.
Біля Протараса лише за 90 метрів одне від одного лежать два судна — Liberty та Nemesis III.
Liberty затопили у травні 2009 року в морській охоронній зоні Протараса, щоб створити штучний риф. Це колишнє російське вантажне судно завдовжки 37 метрів і завширшки 10 метрів. На палубі оселилися анемони, а навколо корабля зустрічаються морські лящі, групери, мурени, крилатки, кальмари та голозяброві молюски.
Nemesis III – рибальське судно завдовжки приблизно 25 метрів побудували у Франції 1956 року. У грудні 2013 року корабель навмисно затопили на глибині близько 26 метрів у тій самій морській охоронній зоні, щоб розширити штучний риф, створений навколо Liberty.
Біля Айя-Напи на глибині близько 23 метрів розташований ще один штучний риф — Kyrenia. Це колишнє військове судно, яке Міністерство оборони Республіки Кіпр передало для створення підводної природоохоронної локації. У березні 2015 року корабель навмисно затопили біля узбережжя Айя-Напи.
Тепер усередині й навколо корпусу живуть мурени, групери та інші риби.
Затонулі кораблі Кіпру розповідають про античну торгівлю, зимові шторми, помилки навігації, технічні несправності, військові навчання, сучасну екологічну політику та морські маршрути, які століттями проходили біля острова. Деякі судна добре видно з берега, інші відкриваються лише під час занурення, тож ваша подорож може початися на прибережній дорозі, а продовжитися вже під водою — серед амфор, вантажівок, уламків старих корпусів і морських мешканців, які перетворили кораблетрощі на свій дім.
Читати також: