Кіпрські традиції Великодня
На Кіпрі, де сильно цінуються традиції православ’я, найважливішим для православних кіпріотів святом, звичайно ж, є Великдень, Велике Христове Воскресіння. Напередодні Великодня можна почути з усіх сторін: Кало Великдень – З наступаючим святом Великодня – Καλο Πασχα!
Відмінна риса кіпрського Великодня — гучні всенародні гуляння, адже Грецька православна церква робить акцент не на стражданнях Христових, а на радості Його воскресіння. Віруючі вітають один одного словами “Христос воскрес!” та запускають феєрверки в честь свята.
Міста і села Кіпру завжди дуже красиво прикрашають до свята. На вулицях можна побачити скульптури великодніх зайців, а також крашанки найрізноманітніших кольорів і розмірів, на яких написані побажання доброго Великодня.
До Великодня починають готуватися у Великий четвер, який називають “Κοκκινη Πέμπτη” (коккіні пампті) або ж “котсінопефті”, тому що в цей день фарбують яйця в червоний колір. За переказами, одна жінка, що йшла з кошиком яєць, почула про воскресіння Христа, і сказала, що повірить у це тільки тоді, коли почервоніють усі яйця. І вони почервоніли. За іншим тлумаченням стверджується, що Богородиця взяла кошик з яйцями і запропонувала їх охоронцям свого Сина, благаючи їх добре ставитися до нього! Коли її сльози впали на яйця, вони пофарбувалися в червоний колір.
В кожному будинку пахне флауною. Це традиційна кіпрська великодня страва, яку виготовляють на Кіпрі принаймні з 19 століття. Після приготування їх несуть до церкви, щоб роздати вірним і зїсти під час святкування. Солодкі чи солоні, з родзинками чи без, з овечим чи коров’ячим сиром -це лише деякі вариантів великодньої страви, яка змінюється залежно від регіону та вподобань.
Страсна п’ятниця (Мегалі Параскеві) — день жалоби. У церквах проходять служби, а ввечері віряни беруть участь у хресній ході, несучи Плащаницю, що символізує гріб господній, прикрашену запашними квітами. Усі намагаються пройти під плащаницею, вважається, що таким чином можна відігнати від себе зло. Вулиці наповнюються пахощами ладану, а атмосфера — тишею та благоговінням. Наприкінці служби, віряни беруть додому трохи суцвіть із гробу господнього і зберігають їх до наступного Великодня. Увесь рік сухими суцвіттями можна обкурювати оселю, відганяючи хвороби та неприємності.
Велика субота (Мегало Саввато) — день очікування Воскресіння. Ввечері всі збираються у храмах, тримаючи в руках запалені свічки. Цього разу всі ошатно вбрані й готові до торжества. Опівночі священик вигукує “Прийміть СВІТЛО!”. Віряни запалюють свічки, все осявається благодатним вогнем, люди вітають одне одного з Воскресінням Спасителя.
Христос анесте! – Христос Воскресе! – Χριστός Ανέστη!
Алітос анесте! – Воистину Воскресе! – Αληθώς Ανέστη!
У Велику суботу За церковною огорожею збирають дрова для пасхального багаття, на якому ввечері, одразу після служби спалюється опудало Іуди. Цей популярний звичай є приваблює молодь, яка цілими днями напередодні заготовлює дрова. Цей звичай був заборонений через його небезпеку, але заборона не виконується, тому що… ніхто не йде проти традицій.
Після служби кіпріоти розходяться по домівках, де для розговіння дозволяють собі покуштувати вже освячені яйця і паски. З церкви у домівки несуть благодатний вогонь, запалюють лампадки, малюють над вхідними дверима свічкою, що коптила хрестик. Після служби сім’ї повертаються додому, щоб розговітися після посту. Головна страва цієї ночі — магіріца, суп із баранячих потрохів, що готується на основі зелені та лимонного соку. Люди б’ються крашанками: чия трісне першою — той програє.
У світлу неділю кіпріоти продовжують бенкетувати. Запах барбекю під відкритим небом наповнює весь острів! Шашлик з баранини – найпошириніша та найсмачніша страва свята! Агнець на християнську Пасху, який приносять у жертву, символізує Ісуса Христа, згідно з посиланням на св. Йоана Предтечі як Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу.
Великодній понеділок і вівторок — час для відпочинку, зустрічей із друзями та поїздок на природу. Кіпріоти влаштовують пікніки, збираються у горах чи на узбережжі, щоб насолодитися теплом весняного сонця. На сільських площах і церковних подвір’ях проходять ігри та традиційна кіпрська музика. Молоді і старі беруть участь у розвагах та традиційних іграх на свіжому повітрі. У Пафосі свято починається з «ослячих перегонів» і «лігрі», в Мандрії з кіпрських танців і «мотузки», в Піссурі з «германіко», в Платресі з «яєчних перегонів», в Агросі з «дігімін», в Какопетрії з «мішками» та «чіатистами», у Сотірі з «скатулліками».
Усіх вітають Christos Anesti (Христос Воскрес!) або Kopiaste (Ласкаво просимо!) Або Chronia Polla (Бажаємо вам довгих літ!)
Теги: Великдень, Кіпрські традиції