Хто захистить середземноморського тюленя?
Розпочатий минулого місяця проєкт у Пентакомо зі створення портових і наземних споруд для обслуговування аквакультурних господарств викликав серйозні занепокоєння щодо захисту довкілля та прозорості процесу ліцензування. Це ще один випадок, коли розвиток і прибуток ставляться вище за збереження природного багатства.
Однією з головних проблем є конфлікт інтересів. Департамент рибальства та морських досліджень одночасно виступає ініціатором проєкту та відповідальним органом за охорону середземноморського тюленя (Monachus monachus) – одного з найбільш зникаючих видів у світі. Виникає логічне питання: як ця установа може захищати природу, якщо водночас просуває проєкти, що можуть її знищити?
Район, де реалізується проєкт, є прихистком для середземноморського тюленя, оскільки він використовується для відпочинку та харчування, а найближча печера для розмноження знаходиться всього за два кілометри. Однак, схоже, що компетентні органи проігнорували наукові дослідження, які підтверджують важливість цього середовища. У плані зонування проєкту 2014 року взагалі не згадується середземноморський тюлень, попри те, що він перебуває під охороною європейського законодавства.
Процес ліцензування проєкту залишає безліч питань. Не було розглянуто альтернативні локації, що суперечить вимогам європейського законодавства. Крім того, немає незалежного та науково обґрунтованого екологічного дослідження щодо впливу проєкту на регіон та охоронювані види. Натомість департамент представив звіт, який стверджує, що будівництво не матиме негативного впливу, однак без належного наукового обґрунтування.
Європейське законодавство зобов’язує захищати навіть ті території, що пропонуються до включення в мережу Natura 2000, як, наприклад, район Агіос Георгіос Аламанос у Пентакому, навіть якщо межі та цілі їх збереження ще не були остаточно визначені. Крім того, необхідно провести повноцінну оцінку впливу на довкілля, яка, схоже, була проігнорована.
Середземноморський тюлень – один із найрідкісніших морських ссавців у світі, а його присутність у кіпрських водах є неоціненним природним надбанням. Якщо будівництво продовжиться без належної оцінки, ми ризикуємо втратити один із останніх його притулків у Середземному морі.
Екологічні організації та науковці вимагають негайного призупинення проєкту до з’ясування всіх можливих екологічних ризиків. Вони також наполягають на проведенні незалежної екологічної оцінки, оприлюдненні всіх відповідних досліджень та дотриманні принципу запобіжних заходів. Адже якщо немає абсолютної впевненості, що проєкт не спричинить непоправної шкоди довкіллю, його реалізація має бути зупинена.
Залишається ключове питання: хто нестиме відповідальність, якщо природне середовище буде знищене, а майбутнє середземноморського тюленя опиниться під загрозою?
Джерело Sigmalive