Івана Купала – традиції наших предків

Сьогодні святкується одне з найдавніших свят нашого народу – Івана Купала. Головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом’яне опудало – Марену.

Її одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена – символ води, то палаюче колесо – символ сонця.

Свято це, за стародавніми віруваннями, символізує єднання води і вогню, що дає початок життю і розквіту природи. До вечірньої зорі розкладають вогонь. Через нього стрибають пари: дівчата та хлопці. Вдалий стрибок обіцяє міцний шлюб, зцілення від усіх хвороб та злих чар.

Ще дівчата в цю ніч плетуть вінки, ставлять у них свічки і пускають їх на воду, гадаючи на нареченого: з якої сторони він прийде і чи прийде взагалі цього року.

Купальська ніч вважалася чарівною, бо саме в цей час дерева отримували змогу рухатися і розмовляти, а в самій хащі лісу розпускалася чарівна квітка папороті. Тільки раз на рік, у купальську ніч, з’являється ця вогняна квітка на одну мить, і тому, хто заволодіє нею, дарується чарівна сила розуміти мову птахів і звірів, лікувати хворих і вміння знаходити скарби. Та нелегко цю квітку здобути, бо охороняє її нечиста сила.

Рослини 6 і 7 липня мають цілющі властивості, тому здавна травники збирали їх, щоб приготувати відвари, настоянки та мазі. Дівчата збирали квіти з іншою метою – плели вінки і обереги, які можна було поставити вдома в якості захисту від темних сил.

Якщо ви бажаєте створити яскравий образ в українському стилі для якогось тематичного заходу, або просто для особистої фотосесії, пропонуємо взяти напрокат жіночий стилізований український костюм.

Теги: ,


Залишити коментар