Історія народження Великого Прапора України на Кіпрі

Він був створений небайдужими українцями влітку 2022 року. Ми поспілкувались з Льолею Філімоновою – ініціаторкою, та Зоєю Кернасовською – виконавицею цього проекту, – попросили їх розповісти історію народження Прапора.

Льоля – активістка, волонтерка, неймовірно енергійна жінка, яка з весни 2022 року організовувала та проводила проукраїнські акції і події на острові, згуртувала навколо себе чимало небайдужих патріотів України.

Зоя – українська дизайнерка, модельєрка та художниця одеського Оперного Театру, яка в березні 2022 року опинилася з двома дітьми та батьком на Кіпрі.

Дівчата проживали в одному з готелів по програмі допомоги вимушеним переселенцям, брали участь у мітингах, виступах на підтримку України та займались збором допомоги для українців.

Ідея створення прапора України на Кіпрі народилась після того, як з’явилась інформація від волонтерської ініціативи Communities Army Of Ukraine про появу великих українських прапорів в різних країнах світу, де після початку повномасштабної війни опинились українці.

Льоля: Кілька днів я ходила з ідеєю пошити саме “кіпрський” прапор, який зможе об’єднати українців Кіпру, який ми зможемо використовувати на всіх наших заходах, який стане яскравим, впізнаваним символом українців на Кіпрі.

Спочатку цей задум ніхто не підтримував, за винятком мого найближчого оточення. “Зараз не на часі витрачати на таке кошти, є справи важливіші”.

Але ми придумали не просто пошити Прапор, а об’єднати навколо нього українців, влаштувати флешмоб містами Кіпру з нашим Великим Прапором України – символом витривалості, незламності, сміливості та мудрості для всього світу!

Ми з друзями готові були власним коштом те зробити, але витрати все ж таки для нас небагатьох були чималі. Тому ми запустили флешмоб “1 євро на Прапор України” – в результаті меценатами проекту “Великий Прапор України на Кіпрі”,  тими, хто задонатив на створення цієї краси, стали понад 150 українців Кіпру з понад 30 міст України.

Зоя: Поки дівчата займались організацією, я проробляла план пошиву. Що потрібно, скільки, з чого та де шити. Я не мала рулетки для вимірювання, тож ходила вулицею і по квадратах бруківки рахувала, який саме має бути розмір. В голові я намалювала план, що за три дні неквапливої роботи я все пошию.

Дякуючи натхненню та допомозі небайдужих українців, за кілька днів ми усе організували та були готові до пошиву. Марія Ложенко з Сотири надала швейну машинку, Ксенія Мухортова організувала доставку рулонів тканини з Лімасола.

Ми зібрались в кімнаті Льолі – нашій швейній майстерні – та…  пошили прапор всього за три години.  Мої діти ножицями прибирали нитки, хлопці тримали та розтягували тканину по кімнаті, машинка від роботи була гаряча, але результат перевершив усі сподівання.

Ввечері напередодні флешмобу ми вирішили зробити репетицію та подивитись, як прапор буде виглядати, як його тримати, щоб не забруднити, як його колихати та піднімати. Ми зробили оголошення в нашому готелі, де жили українці про програмі захисту, та сподівались, що хоч хтось прийде. І коли побачили, як багато прийшло людей, ми зрозуміли – ідея пошити прапор була недаремною!

Льоля: Прапор об’єднав українців Кіпру, які пройшлися з величезним синьо-жовтим прапором п’ятьма містами Кіпру.

Перше місто яке побачив прапор – це місце його народження, Айя-Напа. Не зважаючи на заплановану ранню годину події та робочий день, зібралось багато людей.

В Нікосії захід підтримало Посольство України, завдяки чому наш прапор 23 серпня 2022 року побував на території Посольства, а отже, й на території України. До нас приєднались представники уряду Кіпру, представники понад 10 іноземних дипломатичних місій на Кіпрі. Це було дуже показово та зворушливо – відчути таку потужну підтримку.

В той же день набережні Пафоса, Лімасола та Ларнаки тепло зустрічали Прапор. Було неймовірно приємно бачити дітей та дорослих, обличчя яких неодмінно розквітали посмішками при погляді на наш Прапор. Вишиванки та синьо-жовті кольори майоріли скрізь. Сотні українців та гостей Кіпру пронесли наш стяг на честь його Свята! Ми пишаємося ним!

Зоя: Цей Великий Прапор України став для мене Надією. Усі українці, які прийшли в тому році на флешмоб, тому підтвердження. Два кольори, які ми бачимо кожного дня навколо, в поєднанні надають сили та віри в Перемогу, підтримують та сповнюють гордістю бути українцем.Льоля: Якщо маєш ідею, в яку ти віриш, та знаєш, що вона крута, не треба зупинятись, а обов’язково треба втілювати її у життя.

За рік Прапор “взяв участь” в багатьох спортивних подіях та культурних заходах. Це й футбольні матчі, і змагання з плавання, дзюдо, боксу – це дуже потужна підтримка для спортсменів. В планах –  підтримка громади на великих концертах.

Прапор України, особливо для «ларнаківчан», символічна річ. В нас, українців Ларнаки, є особливе місце, Якір-Сердце – пам’ятник, подарований Одесою – містом-побратимом Ларнаки. З початком повномасштабного вторгнення український прапор на Якорі постійно зривають та паплюжать. Можливо, за цією печальною ознакою, Якір може потрапити до Книги рекордів Гіннеса. На жаль, поліція не розкрила жодного з цих випадків вандалізму і не допомогла, незважаючи на численні свідчення з нашого боку. Але українці кожного разу відновлюють меморіал у Якоря, встановлюють новий прапор, прибирають розбиті лампадки і знову запалюють свічки. Це наш Якір-Фенікс.

Тож в цьому році дуже символічно, що Ларнаку та Якір-Сердце знов обійме Великий Український Прапор. Віддамо шану Прапору, який сьогодні є символом боротьби за свободу та єднання українців, який поважають і шанують в багатьох країнах по всьому світові. Запрошуємо усіх небайдужих приєднатись до заходу, присвяченому Дню Державного Прапора України, який пройде в Ларнаці, 23 серпня о 19:00 біля Якоря на Фінікудес, і розтягнути Великий Український Прапор на Кіпрі, якому ми разом з вами дали життя минулого року!