Росія шукає нову опору в Тартусі. Тіньовий флот та крадене зерно під боком у ЄС
Поки москва і Дамаск домовляються про майбутнє російських військових баз у Сирії, навколо порту Тартус розгортається нова боротьба за вплив.
За даними Reuters, російські та сирійські учасники проєкту планували вже в середині липня запустити на одному з причалів Тартуса комерційний логістичний центр для російських товарів. Інший причал мав залишитися для операцій російського флоту. Після публікації агентства сирійська влада категорично заперечила існування такого проєкту.
Для Кіпру ця історія розгортається зовсім поруч, від Протараса до Тартуса — приблизно 168 кілометрів по прямій. Але географічна близькість — лише частина історії. Українська воєнна розвідка вже документувала маршрути суден, які перевозили зерно з окупованого Криму до сирійських портів, а одне з них — і до Фамагусти на окупованій частині Кіпру.
Майбутній логістичний центр має працювати на причалі №4 у зоні російської військово-морської бази в Тартусі. План передбачає створення регулярного морського маршруту між Новоросійськом і Тартусом. Початковий обсяг вантажів оцінюється приблизно у 250 тисяч тонн на місяць, а роботу планують розпочати з партії зерна обсягом 30 тисяч тонн. Через Тартус планують перевозити пшеницю та інші зернові, корми для тварин, рослинні олії, деревину, сталь, клінкер, вугілля, рис, цукор і нафтопродукти.
Далі товари мають розподілятися не лише в Сирії. Серед основних потенційних ринків називали Ірак і Йорданію, а також Саудівську Аравію, Кувейт, Катар і Бахрейн. Ідеться, таким чином, не просто про ще один торговельний маршрут. Логістична присутність у Тартусі може допомогти москві зберігати фізичну та економічну опору в Сирії незалежно від того, яким буде остаточний статус її військових об’єктів — саме таку роль потенційного хабу описують Reuters.
Після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року відносини між москвою та новою владою Сирії стали значно складнішими. У 2025 році сирійська влада скасувала контракт із російською компанією «Стройтрансгаз», яка мала управляти та розвивати комерційну частину порту Тартус. При цьому угода щодо російського військово-морського об’єкта була окремою і залишалася предметом переговорів.
У липні 2025 року еміратська компанія DP World уклала із сирійською владою 30-річну концесійну угоду щодо розвитку та експлуатації порту. Компанія заявила про намір інвестувати $800 млн у модернізацію інфраструктури, розширення потужностей та впровадження сучасних вантажних і цифрових систем.
Це створює складну картину. З одного боку, Сирія залучає нових партнерів із країн Перської затоки та шукає ширші міжнародні зв’язки. З іншого — москва і Дамаск продовжують переговори про майбутнє російських військових об’єктів у Тартусі та Хмеймімі. У червні російське МЗС публічно говорило про можливе «переформатування» цих об’єктів.
Публікація Reuters викликала резонанс і після її виходу представник сирійського Генерального управління портів і митниці заявив агентству, що інформація про російський комерційний логістичний центр є неправдивою. За його словами, будь-які проєкти чи угоди щодо портів і прикордонних переходів Сирії мають оголошуватися лише через офіційні державні канали. Reuters, зі свого боку, посилається на сирійських посадовців, представників логістичної компанії Rus Line, Російсько-сирійську ділову раду, а також документи, з якими ознайомилися журналісти агентства. Отже, станом на зараз існування та майбутній статус проєкту залишаються предметом публічної суперечки.
Для України особливе значення має зернова частина цієї історії. Згідно з документом сирійської митниці, з яким ознайомилося Reuters, у сезоні 2025/26 Сирія імпортувала 2,9 млн тонн пшениці, близько 85% якої надходило з Росії та окупованого Росією Криму.
Головне управління розвідки України документує конкретні судна та маршрути. За даними порталу ГУР War & Sanctions, судно-зерновоз GRUMANT із лютого 2024 року здійснив низку рейсів і перевіз понад 78 тисяч тонн пшениці з окупованого Севастополя до сирійських портів Тартус і Латакія. ГУР також зазначає, що судно використовувалося у схемах вивезення зерна з окупованих територій України та застосовувало маніпуляції із системою автоматичної ідентифікації AIS для приховування своєї діяльності.
За даними ГУР, інше судно — DAMAS WAVE у серпні 2023 року перевезло зерно з окупованої Феодосії до порту Фамагуста. Українська розвідка також пов’язує це судно з подальшими маршрутами зерна з окупованих територій до Сирії.
У цих схемах росіяни використовують відпрацьовану морську тактику: танкери вимикають систему автоматичної ідентифікації AIS у Середземному морі саме тоді, коли наближаються до узбережжя Кіпру. Далі в «темному режимі» вони прямують до сирійських причалів.
Ситуація з тіньовим флотом рф у Середземномор’ї стає дедалі напруженішою. Західні країни переходять до прямих перехоплень: нещодавно французькі військово-морські сили затримали в Середземному морі підсанкційний танкер Deliver, а британські коммандос провели операцію з висадки на судно Smyrtos у Ла-Манші. Тим часом Сили оборони України ведуть активне полювання на тіньові судна безпосередньо в басейні Азовського та Чорного морів. Наявність у Тартусі повноцінного логістичного хабу дозволить москві легалізувати підсанкційну нафту через змішування вантажів або фіктивну зміну документів, створюючи постійні екологічні та санкційні ризики безпосередньо біля морських кордонів Кіпру.
Навколо цієї теми одночасно перетинаються кілька процесів: переговори про майбутнє російської військової присутності в регіоні, конкуренція за контракти на відбудову Сирії, інвестиції країн Перської затоки, американські інтереси та російські торговельні маршрути. Тартус залишається ключовою точкою опори для російського «тіньового флоту» підсанкційних танкерів. Поруч із кіпрським узбережжям фіксуються нелегальні схеми перевалки нафти з борта на борт (STS) та маніпуляції з вимкненням систем навігації AIS. Це перетворює звичайну суперечку за портові причали на масштабне протистояння, де легальна торгівля змішується із санкційною контрабандою під боком у Європейського Союзу.
Reuters повідомляє, що США уважно стежать за підтримуваними Росією комерційними й логістичними проєктами в Сирії. Представник Державного департаменту заявив агентству, що Вашингтон закликає Дамаск співпрацювати з надійними корпоративними партнерами та дотримуватися американських санкцій проти росії.
Для москви економічна присутність може стати способом зберегти вплив навіть у разі скорочення військового контингенту. Для нової сирійської влади питання полягає в тому, як балансувати між старою залежністю від російських поставок і новими партнерами.
Для України ключовим залишається інше питання: чи не будуть нові торговельні механізми використані для подальшого експорту продукції з окупованих українських територій.
А для Кіпру ця історія є нагадуванням про те, наскільки близько до острова проходять маршрути, на яких переплітаються війна, торгівля, санкції та боротьба великих держав за вплив у Східному Середземномор’ї.
Після втрати Башара Асада москва шукає нову формулу присутності в Сирії. І остаточний формат цієї присутності матиме значення далеко за межами сирійського узбережжя.