Катерина Калитко: “Перший вранішній погляд на море надихає”
Поетеса та перекладачка Катерина Калитко — перший гість соціально-культурного центру Obiimy Cyprus у спільному проєкті з PEN ukraine “Письменницька резиденція”.
Катерина народилася у 1982 році у Вінниці.
В 17 років вперше перемогла в поетичному конкурсі, в 19 років отримала першу літературну премію, в 23 роки видала вже четверту збірку поезії “Діалоги з Одіссєем”.
У 2023 році Катерина стала лауреаткою найпрестижнішої в Україні Національної премії імені Тараса Шевченка за збірку “Орден мовчальниць”, її твори перекладено на 20 мов.
Поезія, мала проза, переклади сучасної літератури Боснії і Герцеговини, безліч перемог та відзнак Катерини — все це ви можете знайти в статті про авторку у Вікіпедії. Але яка вона поза професійною діяльністю?
Катерина Калитко розповіла про свої творчі будні на Кіпрі.
Один день поетеси в Письменницькій резиденції.
“Мій день в резиденції починається з прогулянки узбережжям, кави, ранкової сигарети та читання новин із України. Потім – кілька сторінок улюбленої книжки і план роботи на день.
Коли я відчуваю втому, я читаю щось із улюбленої української поезії. Зараз настрій для поетів – вісімдесятників: Василя Герасим’юка, Ігоря Римарука, Аттили Могильного, Наталки Білоцерківець.
Головне для мене в організації робочого місці – це можливість зручно скрутитися із ноутбуком на колінах.
Я відчуваю задоволення від результату, коли встигаю зробити більше, ніж планувала, або ловлю несподіваний інсайт – і робота повертає геть в інший бік, але стає ще цікавішою.
Сьогодні я працюю над книжкою есеїв під робочою назвою “Покоління”, в якій намагаюся запам’ятати наш великий час і трохи каталогізувати досвід спільноти за півтора року повномасштабного вторгнення.
Мій ритуал перед сном – поділитися враженнями дня з близькими людьми, послухати про їхні справи й перекинути наш спільний місток у новий день. Потім слухаю улюблену музику, під яку зазвичай і засинаю.
Коли я дивлюсь на море, я бачу свою найулюбленішу стихію, яка незмінно захоплює позачасовістю. Воно було тут до нас і буде після – доксонала метафора спільної пам’яті.”
Джерело: Obiimy Cyprus
Теги: Катерина Калитко, Письменницька резиденція