Кожен п’ятий пацієнт у лікарнях у групі ризику
Безпека пацієнтів залишається серйозною проблемою у сучасній медицині. За даними досліджень, кожен п’ятий госпіталізований пацієнт стикається з ризиком для здоров’я, а інциденти, пов’язані з безпекою, становлять до 13% від загальних витрат систем охорони здоров’я у світі.
Серед основних загроз — неправильне призначення ліків, падіння, пролежні та внутрішньолікарняні інфекції. На Кіпрі ситуація особливо гостра: кожен сьомий госпіталізований пацієнт заражається інфекцією під час перебування в лікарні, а половина хірургічних пацієнтів отримує антибіотики довше, ніж це необхідно.
Дослідження 2023 року засвідчило, що Кіпр має найвищий у Європі рівень внутрішньолікарняних інфекцій: 13,8% пацієнтів заражаються під час госпіталізації. Цей показник удвічі перевищує середній рівень у ЄС (6,3%).
Надмірне використання антибіотиків також залишається гострою проблемою. У кіпрських лікарнях 56% пацієнтів отримують антибіотики, тоді як середній показник у Європі становить 32%. Це призводить до зростання антимікробної резистентності, що ускладнює лікування інфекцій.
Щодо неправильного призначення ліків, ситуація ще більш тривожна. До 50% медикаментів можуть бути призначені недоречно, що включає некоректне дозування, непотрібне лікування або тривалість прийому, яка не відповідає клінічним потребам. Наприклад, на Кіпрі 50% хірургічних пацієнтів отримують антибіотики довше одного дня, що не відповідає сучасним рекомендаціям.
Доктор Костас Тсіутіс, голова Науково-консультативного комітету Федерації асоціацій пацієнтів Кіпру, наголошує: «Безпека пацієнтів — це ключовий компонент якісної медичної допомоги. ВООЗ визначає її як мінімізацію ризиків і запобіжної шкоди до прийнятного рівня».
Для ефективного впровадження програм із безпеки пацієнтів потрібна організація чітких протоколів, фінансова та технологічна підтримка, а також залучення усіх зацікавлених сторін. У Великій Британії, наприклад, діє концепція «подій, які не повинні траплятися» (так звані “never events”), що охоплює випадки, яких можна було повністю уникнути, наприклад, операції на неправильній частині тіла чи введення помилкової дози ліків.
Стратегії зменшення ризиків також включають відмову від практик, які не підтримуються науковими даними, наприклад, призначення антибіотиків при застуді або застосування опіоїдів як першої лінії лікування хронічного болю.
На завершення, доктор Тсіутіс підкреслив, що створення стійкої та ефективної системи пацієнтської безпеки можливе лише за умови спільної роботи медичних закладів, академічної спільноти, органів охорони здоров’я та самих пацієнтів. Такий підхід дозволить значно покращити якість медичних послуг і мінімізувати ризики для здоров’я пацієнтів.
Джерело Іn cyprus