Кіпр стикається з викликами на шляху до приєднання до Шенгенської зони
Кіпр опинився у складній політичній та логістичній ситуації на тлі підготовки Болгарії та Румунії до вступу до Шенгенської зони вільного пересування з 1 січня 2025 року, згідно з доповіддю Павлоса Ксантулиса для видання Kathimerini. Хоча Кіпр юридично зобов’язаний приєднатися до Шенгену, невирішений територіальний поділ острова ускладнює шлях до повноправного членства.
12 грудня міністри внутрішніх справ ЄС, як очікується, схвалять приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони. Цьому передувала угода між Болгарією, Румунією, Австрією та Угорщиною, яка подолала попередні заперечення Австрії та Нідерландів. Софія та Бухарест зобов’язалися посилити контроль за нелегальною міграцією.
На відміну від Болгарії та Румунії, Кіпр стикається з унікальною проблемою через свій поділ, що триває з 1974 року, між Республікою Кіпр і окупованою Туреччиною північною частиною острова. У разі приєднання Кіпру до Шенгену без вирішення цього питання Зелена лінія, яка наразі є буферною зоною, стане зовнішнім кордоном ЄС. Це потребуватиме перевірки паспортів на пунктах перетину, що може викликати напругу та змінити їхній статус.
Європейські посадовці зазначають, що для повноправного членства Кіпру в Шенгені необхідно змінити регулювання щодо Зеленої лінії, яке регулює пересування між поділеними частинами острова. Один із джерел у ЄС заявив, що “найпростіший спосіб приєднатися до Шенгену — це вирішити кіпрську проблему”, наголосивши, що відсутність контролю над окупованою частиною ускладнює дотримання правил Шенгену.
Кіпр має два варіанти:
- Рухатися вперед із приєднанням до Шенгену, що перетворить Зелену лінію на офіційний кордон ЄС, з усіма дипломатичними та операційними викликами.
- Відкласти вступ і звертатися до Брюсселя за неформальними відтермінуваннями, ризикуючи стати країною “другого сорту” в межах ЄС, адже повна участь у Єврозоні та Шенгені є ключовою для статусу членства.
Кіпрські посадовці визнають складність цього вибору. “Нашою метою є повноправне членство в Шенгені”, — запевнило джерело в уряді. Наразі ведеться підготовка для виконання технічних вимог до 2025 року, що співпадає із головуванням Кіпру в Раді ЄС у 2026 році.
Кіпр уже підключений до Шенгенської інформаційної системи (SIS), яка забезпечує обмін даними в режимі реального часу щодо загроз безпеці та управління кордонами. Однак повна інтеграція до Шенгену супроводжується політичними ризиками. Посадовці побоюються, що вступ без вирішення кіпрської проблеми може підкреслити розділеність острова та підірвати суверенітет Республіки.
Відкладення вступу до Шенгену може посилити ізоляцію Кіпру в межах ЄС. За словами джерела, залученого до обговорень, неповна інтеграція обмежить вплив Нікосії в Брюсселі та зменшить можливості отримувати підтримку у важливих питаннях, зокрема щодо ролі Туреччини в регіоні.
Вирішення кіпрської проблеми залишається ключовим для майбутнього острова в Шенгенській зоні та для його позицій у ЄС. Один із представників ЄС наголосив: “Це підкреслює, наскільки важливим є рішення для обох громад острова”.
Кіпр стоїть перед важливим вибором: дотриматися вимог Шенгену ціною зміни внутрішніх кордонів або ризикнути політичною маргіналізацією, відклавши вступ.
Джерело Knews