Христина Педь: «Хочеш бачити дива – створюй їх самостійно!»
Одна з найбільших подій української спільноти на Кіпрі — WONDERWOMAN — цього року змінює формат і розширює аудиторію. Оновлений івент WONDERPEOPLE відбудеться в Ларнаці вже 20 вересня. Напередодні події ми поспілкувалися із засновницею заходу Христиною Педь. Про зміни, цінності, чутливість до хейту та професійну мрію — в інтерв’ю з популярною ведучою для UKRCY.news від Олени Ендрюс-Скаліодес.
Одні знайомі фотографи колись давно переїхали з Києва за кордон і в новій країні почали робити ну просто шедевральні фотографії! Я спитала, як це сталося? Це таке неймовірне натхнення? Вони відповіли неочікувано – це страх! Страх втратити себе в іншій країні мотивував робити в сто разів краще те, що робили вдома. А що є твоєю рушійною силою? Що тебе мотивує робити нові проєкти і зростати?
– Чудове запитання.
Тож відповім без зайвих церемоній.
Я не шукала цієї реальності, але, схоже, вона сама мене знайшла. Я не тікала від війни, бо, щиро кажучи, страх і я — це паралельні прямі, які ніколи не перетинаються. Натомість я керуюся іншою, значно цікавішою філософією: «Роби те, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є». Цей принцип став моїм непохитним дороговказом у світі хаосу.
Крім того, моя душа завжди прагнула бути частиною чогось більшого, ніж просто існування. У цьому я бачу незламну естетику. Я вмію помічати красу, цінність і глибокий сенс у всьому — навіть у тому, що ще не набуло форми. І це не просто мрія, а своєрідний обов’язок. Тож замість того, щоб чекати, поки ця велич проявиться сама, я змушена її створювати. Адже, як відомо, якщо хочеш бачити дива — доведеться вигадувати їх самостійно.
— Ти пам’ятаєш той момент, коли вирішила заявити про себе гучно й запустити WONDERWOMAN? Як прийшло відчуття, що час настав? Що тебе підштовхнуло?
— Я тобі якось у приватній розмові про це розповідала. У той період я хотіла проживати час свого щасливого материнства, але війна в моїй країні і моя безпосередня участь в активній діяльності, у взаємодії з громадою Кіпру відкрили й віддзеркалили мені глибинний, тіньовий біль українок.
У 2023 році ми всі зрозуміли, що кінця війни не видно. Постали питання: «Хто ми тут?», «Для чого?», «Кому ми потрібні?», «Про що ми?!» Я відчувала ці запитання в собі як внутрішній крик.
Я тоді зовсім не намагалася заявити про себе чи про свій проєкт. Я хотіла підтримати, дообійняти наших людей тут, озвучити думку: «Ти не одна і Ти є!»
Розумієш, уся історія WONDERWOMAN насправді почалася вже після форуму. Бо ті повідомлення від учасниць, які я отримувала після події, — вони були ціннішими за все.
Наприклад: «Я вперше нафарбувалась із 24 лютого…», «Я наче почала дихати знову», «Це не подія, це — сателайт у загубленій ідентичності». Я тобі зараз це говорю — і плачу… Скажу чесно: я лікувала свою душу цим форумом.
Такі відгуки справді мотивують творити далі. Тож давай поговоримо про твій цьогорічний мега-проєкт. Після двох успішних WONDERWOMAN ти вирішила змінити формат — і тепер це WONDERPEOPLE. Геть гендерні обмеження? Що стало причиною цих змін?
– Коли я почала цю історію, це було про українських жінок, від українських жінок і для українських жінок. Сьогодні, три роки по тому, така ідея обʼєднує чимало подібних форумів у Європі, хоча в багатьох основна мета заходу інша.
Але насправді наша громада – це не лише прекрасні жінки, але й міцні чоловіки. І історію українців на Кіпрі ми точно творимо разом. Тому тепер буде так.
Якою буде атмосфера WONDERPEOPLE? Бізнес, релакс, мотивація?
– О, вайб цьогорічного форуму буде дуже цікавий. У нас будуть і топові атлети, і священики, і сексологи, і адвокати по сімейному праву, і багато інших, не менш непередбачуваних, гостей та спікерів.
Я зробила новий формат виступів і взаємодії з аудиторією. Тож усі учасники форуму відчують себе не лише активними слухачами, але й активними діячами. Плюс буде моя авторська гра по нетворкінгу. І, звичайно, ось ця красива естетика і деталі, які щорічно є ще одним лакмусовим папірцем моїх подій. До слова, в цьому році колір форуму – білий.
Ти любиш створювати власні івенти чи бути ведучою за запрошенням?
– І те, і інше. Це наче дві сторони мене. І в одній, і в іншій діяльності я готуюсь, викладаюсь і сяю. Я філософиня, естетка і дуже крута ведуча та івентменеджерка. Не скромно, але факт.
Івент, який би ти ніколи не погодилася вести?
– Слухай, ну таких заходів є достатньо. Я категорично проти насилля, «росіянського мира», чи проєктів, івентів, цінності яких я не поділяю. Тоді я відмовляю. А, іще – знаєш, якщо замовники якимось чином демонструють хамство, зверхність чи зухвалість – співпраця з ними закінчується, не розпочавшись .
Я в цьому плані дуже за етичність, діловитість, коректність та конструктив.
Івент, який ти згадуєш з особливим теплом?
– У мене дуже багато теплих спогадів про мої проєкти. То, як маленькі життя для мене. Перший WonderwomanUa, мабуть. Бо тут ще грали зовнішні обставини, які додавали такої цінності події.
Мій проєкт в Україні PLAYPRO.
Media та спортивний форум SPORTREVOLUTION. Бо це теж було в екстремальних умовах та обмеженнях ковіду. Але це був надзвичайно успішний проєкт.
Заходи, великі і маленькі, бюджетні й дорогі – а що для тебе є найбільш цінним у створенні івенту? Що захоплює в цій роботі?
– Ідея, масштаб, місія, престижність, особистий виклик професійного росту, гонорар. Напевне саме в такому порядку.
PEDTALK – твій you tube проєкт. Це любов?
– Оооо , це моя любов любовна. А ти знаєш, до слова, цей проєкт я запустила вдруге, після 7 років перерви. В Україні я працювала телерадіоведучою і, запустивши самостійно україномовний контент на ютубі зі схожим форматом, отримала хейт в коментарях. Мені було так сумно. Бо я розуміла, що вклала гроші, час, ідею, в отримала знецінення, з яким на той час не впоралася. До того ж там був якийсь такий дурнуватий комент, і я просто зупинила цей проєкт. А зараз, живучи на Кіпрі, творячи свою нову історію, я наважилася знову.
Може я стала міцнішою, розкрилась більше, знайшла свою кохану аудиторію – але тепер я просто кайфую від того, що роблю. І людям дуже подобається . Ось така у мене чудова бульбашка найкращих людей. PEDTALK – це розмови з цікавими українцями на Кіпрі та в Європі. До слова, спонсорів та меценатів запрошую до співпраці.
Цього року ти зробила вагомі кроки по просуванню на європейський ринок. Ти була організатором і ведучою заходів. Що для тебе означали ці проєкти? Які міста ти відчула своїми?
– Так, справді, в цьому році у мене було 15 проєктів та івентів в країнах Європи та Близького Сходу. Але знаєш, дивно, мабуть, прозвучить, але щоразу я хотіла додому на Кіпр.
Всі міста приймали чудово. Але ми тут, на Кіпрі, створили свою магію ком’юніті. Тут я знаю більшість людей, їхні історії. І тому кожен захід на Кіпрі – це дещо більше, це завжди коло друзів та вже рідних людей. Такі свої жарти, свій вайб.
Ти багато спілкувалася з українками в різних країнах. Як би ти зараз могла визначити, якою є місія українців за кордоном?
– Сьогоднішня місія українців за кордоном має додаткові навантаження. Окрім «дати собі раду» і просто вижити, це і розуміння себе як амбасадорки своєї країни. Ми маємо будувати класний діловий, культурний, освітній досвід на міжнародній арені у співпраці з представниками інших країн та у взаємодіях з ними.
Довго бренд України у світі сприймався більш негативно. Тому сьогодні наше завдання і наша відповідальність бути обличчям нашої країни, де б ми не були – повагою до чужого та 100% цінністю і шаною до свого. Невідомо коли, і чи повернуться всі українці додому, але сьогоднішній наш внесок у розбудову та позиціонування України відчутно укріпить наше становище на міжнародному грунті.
А твоя особиста найбільша професійна мрія?
– Моя професійна мрія… Вони в мене змінюються по мірі їх досягнення, реалізації та мого дорослішання і становлення. Хоча є ще. Хочу організувати, а краще провести, як ведуча, фінал Євробачення.
Ну а щодо рівня визнання та успішності, мабуть своє велике шоу, на зразок американських колег Опри чи Елен.
Цьогорічний WONDERPEOPLE — простір сили й натхнення, де поруч зійдуться бізнес і культура, особисті історії й нові можливості. 20 вересня Ларнака стане місцем, де українська громада на Кіпрі знову скаже: ми є, ми разом, ми творимо!
Дякую за відвертість і бажаю реалізувати задумане!
Олена Ендрюс-Скаліодес