Маловідома історія кіпріота, який допоміг знищити малярію
Проте Кіпр зробив неможливе та став першою країною у світі, яка повністю викорінила малярію і, що найважливіше, назавжди зберегла цей статус!
Коли у 1878 році Британська імперія взяла Кіпр під свій контроль, малярія була однією з найнебезпечніших хвороб на острові. Вона вражала і місцевих жителів, і британських солдатів. Ситуація залишалася настільки серйозною, що у 1930-х роках рівень зараження серед кіпрських дітей офіційно порівнювали з показниками Західної Африки та Південної Азії. До 1936 року на Кіпрі щороку реєстрували понад 18 тисяч випадків захворювання. Британська адміністрація намагалася боротися з хворобою: роздавала хінін, осушувала болота та масово висаджувала евкаліпти.
У 1914 році на Кіпр прибув британський лікар і лауреат Нобелівської премії сер Рональд Росс — вчений, який довів, що малярію переносять комарі. Саме тоді поруч із ним опинився молодий кіпріот, якому судилося змінити історію громадського здоров’я на острові.
Рональд Росс (1857-1932)
Мехмет Азіз народився 24 вересня 1893 року в селі Кало Хоріо в окрузі Ларнака. Наймолодший із шести дітей, він змалку добре знав, що таке малярія. Хвороба неодноразово вражала його самого, а в рідному селі він щодня бачив її наслідки. У 14 років разом зі старшим братом Гайреттіном Азіз вирушив на навчання до США. Кілька років брати провели в Коннектикуті, а у 1912 році повернулися на Кіпр. За однією з родинних історій, вони могли опинитися серед пасажирів «Титаніка», але в останній момент змінили свої плани.
Замість стандартних медичних кампаній і роздачі ліків головний інспектор охорони здоров’я Кіпру Мехмет Азіз розгорнув справжню спецоперацію, у якій кожен крок був прорахований до дрібниць. Його підхід кардинально відрізнявся від усього, що практикувалося у світі того часу.
Він розділив увесь острів на 556 зон, які інспектувалися за суворим графіком. Кожну ділянку одна людина могла повністю обробити протягом 12 днів — метр за метром, від великих боліт і колодязів до невеликих калюж і навіть слідів від копит тварин, де могла застоюватися вода. Для боротьби з комарами застосовувався інсектицид ДДТ. Кампанія розпочалася на півострові Карпасія і поступово просувалася на захід. Увесь транспорт, що курсував між уже «очищеними» та зараженими районами, підлягав обов’язковій дезінфекції.
Мехмет Азіз, 1920-ті роки
Спеціальні бригади, яких називали «мисливцями на комарів», обробляли кожне виявлене місце зі стоячою водою. Щоб забезпечити доступ до всіх населених пунктів острова, було сформовано міжгромадську команду з греків-кіпріотів і турко-кіпріотів. Та більше, Азіз врахував і місцеві соціальні та релігійні особливості. До кампанії залучили жінок, серед яких була Мелахат Хулуссі, які могли безперешкодно заходити до консервативних домогосподарств і проводити необхідні перевірки.
Результат виявився фантастичним і за три роки, у 1950 році малярію на Кіпрі було ліквідовано. Острів став першою країною у світі, яка повністю знищила цю хворобу.
За цей подвиг Мехмет Азіз отримав Орден Британської імперії, а світова преса захоплено охрестила його «Великим рятівником Кіпру» та «великим визволителем». Американська медична асоціація порівнювала його зі святим Патриком, який звільнив Ірландію від змій, наголошуючи, що Азіз позбавив Кіпр небезпеки, яка забрала незрівнянно більше життів.
Згодом Всесвітня організація охорони здоров’я спробувала скопіювати його методи для міжнародних програм, проте глобальні місії часто зазнавали краху. При масштабуванні було втрачено найголовніше — той самий соціальний і культурний контекст, глибоку роботу з людьми, які Азіз вважав ключем до успіху.
Мехмет Азіз у день вихода на пенсію
У Мехмета Азіза було дві доньки, які також стали піонерками у своїх професіях. Туркан Азіз увійшла в історію як перша головна медсестра Кіпру, а Камран Азіз стала першою турко-кіпріоткою, яка здобула фах фармацевта. Обидві продовжили родинну традицію служіння громадському здоров’ю та залишили помітний слід у розвитку медичної системи острова.
«Я виріс у селі, де санітарні умови були дуже поганими. Багато молодих людей померли, хоча могли б жити. Якщо за роки своєї служби я зробив щось для добробуту та здоров’я своєї країни, то саме це приносить мені найбільше задоволення».
Мехмет Азіз із дружиною
Попри історичний тріумф, сьогодні ім’я Азіза майже повністю стерте з пам’яті самого Кіпру. Політичний поділ острова після подій 1960-х та 1974 року зруйнував спільну історичну пам’ять між громадами. У підсумку велика історія порятунку Кіпру залишилася без свого справжнього героя.
Історія ліквідації малярії на Кіпрі є не лише прикладом успіху громадської охорони здоров’я. Вона нагадує, що перед обличчям спільної загрози жителі острова змогли об’єднатися незалежно від походження, мови чи громади. Саме такі зусилля змінили життя цілої країни. Ім’я Мехмета Азіза сьогодні відоме не кожному кіпріоту. Проте без його наполегливості, наукового підходу та віри в можливість перемоги над хворобою історія Кіпру могла б скластися зовсім інакше. Іноді найбільші зміни творять не політики й генерали, а люди, які рятують життя.