Новий парламент Кіпру: що справді змінилося — і що це означає для українців
24 травня Кіпр обрав новий склад Палати представників. Перед голосуванням ми обіцяли повернутися з реальним розкладом сил, коли стане відомий результат, — і ось він.
Одразу головне: статус тимчасового захисту, документи українців і базовий курс країни новий парламент автоматично не змінює — це рішення рівня ЄС. Кіпр залишається президентською республікою, де президент Нікос Христодулідіс залишається при владі до 2028 року. Парламент не формує уряд, але саме через нього проходять закони, бюджет і соціальні рішення, які можуть вплинути на те, як на практиці фінансуватимуться доступ до медичної допомоги для українців із тимчасовим захистом, одноразова допомога й адміністративні послуги.
Що справді змінилося — це внутрішня конфігурація політики. І вона змінилася суттєвіше, ніж показує проста відповідь: «праві зросли».
Коротко про вибори. Дата — 24 травня 2026 року. Явка — 66,91%. Розподіл 56 фактично заповнюваних місць Палати представників: DISY — 17, AKEL — 15, ELAM — 8, DIKO — 8, ALMA — 4, Direct Democracy — 4.
Що показали результати
Дві найбільші партії зберегли лідерство, але без тріумфу. Правоцентристська DISY Анніти Дімітріу залишилася першою — 27,1% і 17 місць, однак фактично не посилилася. Ліва AKEL Стефаноса Стефану трохи зросла: 23,9% і 15 місць. Разом ці дві сили утримали ті самі 32 мандати з 56, що й у 2021 році.
А от усе, що між ними і навколо них, перетрусило. Правий ELAM подвоїв представництво — з 4 місць до 8 — і став третьою силою за відсотком голосів та однією з двох партій із вісьмома мандатами. Уперше до Палати увійшли дві нові партії: реформістсько-антикорупційна ALMA колишнього генерального аудитора Одіссеаса Михаїлідіса і «антисистемна» Direct Democracy блогера Фідіаса Панайіоту. Обидві отримали по 4 місця. Натомість мандати не отримали EDEK, DIPA, «Зелені» та Volt.
Найболючіше результат ударив по президентові. Нікос Христодулідіс ішов у 2023 році за підтримки DIKO, EDEK і DIPA. Після цих виборів із усього його табору в парламенті залишилася лише DIKO. Президент втратив частину своєї опори ще до того, як новий склад узявся до роботи.
Головна зміна — не «поворот праворуч», а розмивання центру
Спокуса описати результат як зсув Кіпру вправо велика, але вона неточна. Якби острів просто «правів», ліва AKEL не зростала б — а вона зросла. Точніший діагноз інший: ослаб традиційний центр, а виборець перетік до сил на флангах і до новачків, які обіцяли бути «не такими, як усі».
Що рухало цим перетіканням? Передусім втома від старих партій, запит на боротьбу з корупцією, дорожнеча життя і житлова проблема. Тобто причини насамперед соціально-економічні, а не етнічні чи ідеологічні. Зростання правих на Кіпрі — це радше покарання істеблішменту за невирішені побутові проблеми, ніж окремий сплеск настроїв проти іноземців.
Практичний наслідок для всіх, хто живе на острові, такий: парламент став фрагментованішим і менш передбачуваним. У президента більше немає компактного блоку, близького до більшості, тож майже кожне велике рішення тепер вимагатиме окремого торгу. Перший сигнал з’явився вже через 11 днів: 4 червня, під час переобрання спікерки Палати, склалася ситуативна більшість DISY, DIKO і Direct Democracy. Це не криза, але це політика дрібних коаліцій, де домовлятися доведеться щоразу заново.
Що це означає для українців: що зміниться, а що — ні
Радше не зміниться. Тимчасовий захист — це рамка Європейського Союзу. Наразі вона чинна до 4 березня 2027 року. 26 червня Єврокомісія запропонувала продовжити тимчасовий захист ще на рік — до 4 березня 2028 року, але це ще не остаточне рішення ЄС. Склад кіпрського парламенту не скасовує і не продовжує цю рамку самостійно, однак може впливати на бюджетне й адміністративне виконання пов’язаних програм на Кіпрі.
Так само стабільним залишається загальний курс держави: Кіпр офіційно виконує санкції проти росії і позиціонує це як питання власної міжнародної репутації.
Може змінитися. Найчутливіше для повсякдення — це бюджет і соціальні програми: фінансування шкіл, медицини, соціальної підтримки й адміністративних послуг. Через фрагментацію парламенту такі рішення стануть предметом складніших торгів, а отже — менш передбачуваними і, можливо, повільнішими. Окремо може змінитися тон: із ELAM як третьою силою за результатом тема міграції звучатиме в Палаті гучніше й жорсткіше.
Гучніша міграційна риторика — це не те саме, що антиукраїнські настрої. Жодна партія в кампанії не виділяла українців як окрему мішень. Українці під тимчасовим захистом юридично й політично — не той сюжет, навколо якого будується кіпрська дискусія про міграцію. Зростання правих змінює загальну тональність розмов про іноземців, але не перетворює українську громаду на головний об’єкт цієї розмови.
Партії очима української громади
Коротка навігація — не за ярликами, а за тим, що кожна сила реально означає для нас.
DISY і AKEL — два старі полюси системи. DISY міцно пов’язана з Європейською народною партією (EPP) і втілює системний проєвропейський курс. Окремої «української» програми в неї немає, але вона найбільш співзвучна чинній лінії на санкції і західну інтеграцію.
AKEL потребує окремого нюансу. Формально це не партія, яка відкрито підтримує росію: вона визнає російське вторгнення порушенням міжнародного права. Але її офіційна рамка щодо війни в Україні значно ближча до анти-НАТО й антизахідної інтерпретації, ніж до української або мейнстримної європейської позиції. У тезах до 24-го з’їзду AKEL описує війну як фактичний конфлікт НАТО й росії на українській території, говорить про «західний переворот» 2014 року та прямо заявляє, що виступала проти політики озброєння уряду Зеленського.
Це підтверджується і голосуваннями її євродепутата: у 2022 році він утримався щодо ранньої резолюції Європарламенту про відповідь на російське вторгнення, а в липні 2024-го голосував проти резолюції про продовження підтримки України. Тому точніше говорити не про пряму «дружбу з москвою», а про стійку анти-НАТО, антизахідну і скептичну до військової підтримки України позицію, яка в окремих формулюваннях збігається з російськими наративами.
ELAM — права сила і головний бенефіціар останніх років. Її профіль: жорстка лінія щодо міграції і відмова від федеральної моделі врегулювання кіпрського питання. Щодо війни в Україні партія спершу просувала «нейтралітет», наголошуючи на подвійних стандартах Заходу стосовно Кіпру, а згодом почала використовувати Україну як аргумент, чому ЄС має так само твердо підтримувати Кіпр проти Туреччини.
DIKO — традиційний центр, тепер єдина партія президентського табору в парламенті. Вона проєвропейська, але з сильним національним і антифедеральним компонентом. Її вага тепер радше коаліційна: вона стала однією з тих сил, без яких важко збирати більшість.
ALMA і Direct Democracy — два обличчя протестного голосу. ALMA Одіссеаса Михаїлідіса — це запит на прозорість і боротьбу з корупцією; для українців вона потенційно цікава темами верховенства права і доброчесності.
Direct Democracy Фідіаса Панайіоту, що виросла з його успіху на євровиборах 2024 року, — це передусім антисистемність і висока непередбачуваність позицій, а не стала програма. Варто зазначити, що сам Панайіоту відмовився від мандата в національному парламенті на користь збереження мандата в Європейському парламенті.
Окремо важливо нагадати, що саме Панайіоту є найпроблемнішою для української тематики фігурою серед кіпрських євродепутатів. Його голосування в Європарламенті, поїздки до росії та публічні позиції щодо війни вже викликали різку критику. Хоча сам він не братиме участі в голосуваннях Палати представників, як засновник і публічний лідер Direct Democracy він, імовірно, матиме політичний вплив на депутатів своєї партії. Наскільки вагомим буде цей вплив, покажуть перші голосування нового парламенту.
Volt і «Зелені» до парламенту не пройшли, але залишаються індикаторами напрямку дискусій. Саме вони у своїх офіційних матеріалах виглядають найбільш правозахисно і проєвропейськи, хоча й без окремого документа саме про українців.
На що дивитися далі
Головний висновок спокійний: катастрофи немає, але передбачуваності поменшало. Для громади це означає простий план спостереження. Будемо стежити не лише за урядом, а й за бюджетним процесом і парламентськими комітетами — саме там абстрактні рішення набувають форми грошей на школи й соціальні програми.
Далі спостерігатимемо за голосуваннями кіпрських євродепутатів: вони показують реальне ставлення до України точніше за гасла.
І, звичайно, триматимемо в полі зору реальний горизонт: ці парламентські вибори вже стали розігрівом перед президентськими 2028 року, коли вирішуватиметься значно більше — зокрема й те, якою буде політика Кіпру щодо українців після завершення або трансформації режиму тимчасового захисту.
Олександр Селін, аналітичний відділ PRAICOMM
www.praicomm.eu
+357 97 557481