Олена Ендрюс-Скаліодес. З Україною в Серці!
Дружина і мати двох чудових хлопців, піарниця центру Обійми і волонтерка з перших днів повномасштабного вторгнення. Олена Ендрюс-Скаліодес.
Ларнака, Піла, Айа – Напа… Іноді здавалось що вона має надзвичайні сили та може бути в різних місцях Кіпру одночасно. Вона збирала та розподіляла гуманітарну допомогу, взаємодіяла з соціальними службами, сприяла українським біженцям у пошуку житла та роботи, дарувала надію, встановлювала та підтримувала зв’язки з місцевою спільнотою, організовувала та проводила різноманітні заходи, допомагаючи людям забути про жахи війни та полегшити їхнє перебування на тисячі кілометрів від дому.
“Коли згадую перший день війни, здається, не можу дихати. Дзвінок від мами, що разбомбили херсонський аеропорт, розбив ілюзії та плани. У голові пронеслися спогади про наші поїздки до Херсону, перебування з сім’єю. Оніміння, жах – як таке можливо?
В офісі злетіли робочі плани (на той час я працювала піарником в українській компанії). Ми ходили в стані шоку, сльози самі лилися, видзвонювали близьких і рідних в Україні. Вже наступного дня ми вийшли на мітинг на набережній Фінікудес. Усі емоції ми пустили в гасла. Взагалі, мені дуже пощастило працювати саме в компанії, яка всіляко підтримувала та підтримує українців, як на Батьківщині, так і на Кіпрі.
Ну а далі підписалися на чат “Українці на Кіпрі” в телеграм-каналі, де почали з’являтися перші оголошення про допомогу. Люди приїздили на 3-7 днів відпочити, а повертатися вже не було куди. Ми з колегами читали це, зв’язувалися з людьми. Так, вже 25 лютого, народився центр Обійми Cyprus. Пам’ятаю перших підопічних: мама, бабуся і хлопчик 8 місяців. Із Харкова. Вони назавжди в серці. Так усе й пішло. Я побачила оголошення про інформаційну платформу для допомоги біженцям – це були дівчата з майбутнього cy4ua. Ми були на зв’язку 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Ми потім жартували, що нас, ніби спеціально звели і готували заздалегідь, настільки енергійно, в єдиному русі ми працювали. Тут, у Ларнаці, ми з колегами почали збирати речі, продукти, шукати супортів.
Дві родини, що 24 лютого опинилися в аеропорту, стали нашими волонтерами. Це була колосальна щоденна робота. Перший склад одягу та необхідних речей для вимушено переміщених українців був вдома у Анни Сушко, засновниці Обійм. Вона відправляла дитячі ліжка, речі, меблі – все необхідне для вагітних, забезпечуючи й розвезення всього цього. Пізніше перевезли все до нашого гуманітарного штабу по вулиці Артемідос.
Цей волонтерський проєкт подарував мені людей, котрі стали важливою частиною життя: Анна Сушко, Льоля Філімонова, Надія Михайліна, Тетяна Іоанну, Ксенія Мухортова, Ліля Лапеєва, Ірина Мануковська, з якою потім організували майстер-клас для волонтерів Ларнаки, всі дівчата з cy4ua, Вероніка Максименко, Наталя Еллінас – людина-пристрасть! Якось за три дні ми організували свято з аніматорами, яких Наталя запросила до Ларнаки для українських дітей…
Це був дивний час, коли змішувалися адреналін від переживань за Україну й близьких та надія, що чим краще ми будемо робити нашу волонтерську справу, тим швидше буде перемога.
У якийсь момент стало зрозуміло, що треба рухатися далі, і Анна Сушко вирішила зробити культурний простір для Обійми Cyprus. Це унікальна жінка просто: мама трьох дітей на той час, в очікуванні четвертої дитини, але як завзято та енергійно вона бралася за справу і горіла ідеєю. Тож, ми вирішили допомагати українцям і психологічно, консультаційно, робити творчі зустрічі, нетворкінги, культурні заходи. У центрі “Обійми” ми з Веронікою Максименко допомогли великій кількості людей знайти роботу, друзів, запускали, можна сказати, бренди. Це було місце любові, підтримки і атмосфери дому.
Паралельно продовжувалася соціальна місія – ми шукали лікарів, співпрацювали з різними організаціями, розвозили памперси і дитяче харчування. Дуже допомагали доктор Альона Кукума, гінеколог Ірині Хартомаджіді, педіатр Юлія Балакіна.
Також важливий соціальний проєкт того часу – дитячий простір! Перший літній простір на стадіоні Пападопулос допомогли створити родина Евагораса та Оксани Ф’якку, а вже у вересні Анна Сушко у співпраці з родиною Кріса та Наталі Еллінас, мером Піли Сімосом Мітідісом запустили дитячий простір в Пілі, який функціонує та приймає українських дітей і зараз.
Той час пронісся, як ураган. У мене було відчуття, що я не належу собі, але маю робити, робити, робити. Трохи не пам’ятаю, як у 2022 році зростали мої діти, дуже дякую своєму чоловіку Крістоферу, що він брав на себе всі домашні справи і турботу про дітей у той період. Без нього в мене точно не вийшло би бути такою активною тоді. Але я вдячна долі, що була змога бути корисною.”
Теги: Волонтери, громада, З Україною в серці!, Українці на Кіпрі