Внесок українців у підкорення космосу. Юрій Кондратюк
12 квітня 1961 року на орбіту Землі було виведено перший космічний корабель-супутник з людиною на борту. Цій визначній події передували довгі роки нелегкої праці багатьох спеціалістів авіакосмічної сфери. Успіхи підкорення космосу були б неможливі без українців Корольова, Кондратюка, Янгеля, Челомея, Глушка, Поповича та звичайно КБ «Південне» – головного підприємства космічної галузі України. Чули про таких? Запрошуємо разом з братами Капрановими дізнатись про українців, що змінили світ!
Українці з давніх-давен мріяли про небо. Це зафіксував донецький поет Михайло Петренко що в 1841 році: “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю?”. Пам’ятаєте? За пів сотні років на вірш Петренка написала музику харків’янка Людмила Олександрова, і на світ народився знаменитий романс, якому у 20 столітті судилося стати першою піснею, проспіваною в космосі.
Поки одні українці мріяли, інші робили. Розраховували траєкторії, конструювали двигуни, будували ракети і, врешті, реалізували мрію – дали людям крила, а точніше, космічні станції і ракети.
Український космос. Перший, про кого ми хочемо згадати, – це Олександр Шаргей, котрий розробив теорію космічних польотів та розрахував так звану місячну трасу, за якою згодом полетіли американські астронавти на кораблі Аполлон.
Шаргей народився в Полтаві в 1897 році. Але не закінчивши першого семестру, отримав повістку та пішов служити, адже в Європі почалась Перша Світова війна. Шаргею пощастило – він дожив до капітуляції росії через більшовицький переворот. Згодом його мобілізують, як колишнього військового до Білої гвардії. Однак хлопець вирішив не випробувати долю, дезертувати та втекти в Україну, де осів у Смілі та видобув нові документи, щоб приховати білогвардійське минуле. Новим іменем Олександра Шаргія стало Юрій Кондратюк. І саме під ним він увійшов до історії світової космонавтики. Попри зміну імені Шаргей-Кондратюк боявся викриття, тому постійно переїжджав і врешті дістався Новосибірська. В нього була ідея, зокрема, про те, що для розгону чи гальмування треба послуговуватися гравітаційними полями зустрічних планет. Про те, що під час посадки варто використовувати опір атмосфери, а ще краще – залишити основний корабель на орбіті, а для дослідження планет застосовувати невеличкі човники. І що для живлення бортових систем знадобиться енергія Сонця.
Ідеї Кондратюка були цілком реалістичними, багато з них використовуються й сьогодні. Однак Радянський Союз був поліцейською, точніш чекістської державою. Тому, щойно Кондратюк проявив свою фантазію в іншій, цивільній сфері, талановитого інженера одразу заарештували… Не за Білу армію, а щоб він кілька років попрацював в спеціалізованому КБ безкоштовно. Адже рабська праця з давних- давен була козирем Москви. Втім, перед арештом Кондратюк встиг написати та випустити власним коштом книжку «Завоювання міжпланетних просторів», що в майбутньому і зіграла важливу роль у реальному завоюванні космосу. Адже там було прораховано траєкторію польоту на Місяць, ту, що пізніше отримала назву «Траса Кондратюка” .
Після виходу з табірного КБ у 1932-му, Кондратюк перебрався до Харкова, де займався конструюванням вітрових електростанцій. А коли почалася війна, пішов до війська і загинув у 42-му році.
Проте книжка, та, що він видав власним коштом, продовжувала жити і навіть якимось чином перебралися через океан до Америки. Саме вона була використана американцями при підготовці свого польоту на Місяць. І у 1969 році корабель Аполлон відправився туди шляхом, розрахованим полтавцем Олександром Шаргєєм, який ховався від радянської влади під іменем Юрія Кондратюка, але врешті так і не сховався.
На щастя, незалежна Україна шанує свого героя. Його іменем названо вулиці та навчальні заклади, на його честь випущено ювілейні монети і поштові марки, поставлено пам’ятники, а на зворотному боці Місяця є навіть кратер Кондратюка. І нам залишається тільки уявляти, чого б міг досягнути Олександр Шаргей, якби не ховався від комуністів, не сидів у таборах, а працював над втіленням власних ідей.
Джерело “імені Т.Г.Шевченка”
Теги: Олександр Шаргей, Юрій Кондратюк