Мілена Рудницька: голос України про Голодомор у світі
Єдина українка, яка була допущена до конференції Ліги Націй (попередниці сучасної ООН) у 1933 році – Мілена Рудницька. Жінка, зусилля якої змусили винести питання про Голодомор в Україні на міжнародну політичну арену та уряди європейських країн говорити про трагедію. Президент Ліги Націй Юган Людвіг Мовінкель намагався переконати країни-учасниці допомогти жителям радянської України. Але… «за» проголосували лише чотири держави (Iрландiя, Iталiя, Нiмеччина i Норвегiя). Десять країн проголосували проти, надаючи перевагу співпраці з СРСР, а не порятунку людських життів.
Мілена Рудницька народилася 15 липня 1892 року у місті Зборів, на Тернопільщині. Освічена у Львівському університеті та Відні, вона ще змолоду долучилася до активного суспільного життя. Як лідерка жіночого руху в Галичині, вона очолювала Союз українок — одну з найвпливовіших організацій того часу, яка боролася за освіту, рівні права жінок і розвиток української національної ідентичності. Вона вірила, що сильна нація починається зі свідомих, освічених та активних жінок.
Однак саме боротьба за правду про Голодомор стала її найважливішою місією. На початку 1930-х років, коли сталінський режим організував геноцид українського народу через штучний голод, Рудницька почала кампанію для привернення уваги міжнародної спільноти. Її зусилля були надзвичайними: статті у європейських виданнях, виступи, листи до політиків та громадських діячів.
У 1933 році вона ініціювала обговорення питання Голодомору на конференції Ліги Націй. Рудницька представила незаперечні докази: свідчення очевидців, фотографії, звіти про мільйони померлих. Представники великих держав були зацiкавленi у спiвпрацi з СРСР i не пiдтримали заклику президента організації. Вони аргументували це тим, що СРСР не є членом Лiги Нацiй, i, таким чином, голод — внутрiшня проблема країни.
Хоча багато держав залишалися байдужими, ця конференція стала проривом у світовому розумінні масштабів трагедії.
Після Другої світової війни Рудницька емігрувала до Німеччини, де продовжувала працювати на користь України. Вона писала книги, викладала в університетах та ніколи не припиняла боротьби за правду.
У 1993 році, через 100 років після її народження, останки Мілени Рудницької перепоховали у Львові на Личаківському цвинтарі. В день вшанування жертв Голодомору на могилi Рудницької завжди горить свiчка.
Теги: Голодомор