Юля Карпушина. З Україною в Серці!

21 Лютого, 2024Новини

Війна в Україні змусила мільйони людей залишити свої домівки та шукати тимчасовий притулок у різних куточках світу. Серед них була й киянка Юлія Карпушина, яка прибула на Кіпр в березні і відразу потрапила до активу українців, що надавали  допомогу  постраждалим від війни. Адже вона була переконана, що українці за кордоном мають допомагати своїм усіма силами. Юля почала активно виходити на протести та вирішила говорити голосніше і просити кіпріотів про підтримку наполегливіше – організовуючи мирні мітинги по всьому Кіпру.

“24 лютого близько 4 ранку ми прокинулися в нашій київській квартирі від звуків винищувачів і вибухів. Ніколи не забуду відчуття сюрреалізму, як у поганому сні, коли телефон висвітив криваво-червоним новину «путин почав війну проти України». Пам’ять вихоплює окремі моменти: як заспокоювала  дітей, дзвінок татові й розгубленість у його голосі, літак низько-низько над дахом машини серед пустого поля, лагідна прикордонниця десь між Молдовою і Румунією: закрийте двері, щоб ваші киці не вибігли, румунський поліцейський простягає доньці іграшкову корову, дзвінки друзів і знайомих з усього світу: їдьте до нас, незнайомі до того європейці, що не хотіли брати гроші за ночівлі,  і безкінечна стрічка дороги… і ось після 12 днів дороги нічна посадка, наповнене дивним курортним теплом запашне повітря, водій що везе на інший край острова і раптом намагається переконати, що цей «конфлікт штучний, ви ж одна релігія, історичні браття». Жахливе усвідомлення, що вони тут на Кіпрі геть нічого не знають про військові злочини росії. І палке бажання розкрити їм очі. 

Наступного дня після прильоту мені в ФБ попався заклик Даші Малахової організувати по всьому світу Марш Матерів, і я зголосилася зробити це на Кіпрі. Ми зідзвонилися з дівчатами, розкиданими по Європі та Америці, і народилася концепція мотанок, забризканих червоною фарбою, які жінки будуть нести на руках під час ходи в багатьох містах світу як страшну правду,  що росія вбиває українських дітей. Хтось дав мені контакти художниць Вероніки та Іри, і я по цей день думаю, що вони вклали в ті мотанки для ходи у Пафосі свої душі. Але мені хотілося зробити цей Марш на весь Кіпр. І ось я чудом опинилася в якомусь стихійному чаті активістів, незнайомі мені дівчата підтримали ідею з мотанками, і вже за декілька днів у Пафосі, Лімасолі, Нікосії та Ларнаці, синхронно, у більш ніж 10 країнах стався Марш Матерів, який висвітлили в новинах усі кіпрські ТБ канали. А ми з Ксенією, Льолею, Лілею, Ірою, Тетяною, Надією та іншими активістами стали  партнерками на всі майбутні проукраїнські події на Кіпрі. 

Наступні місяці фактично щотижнево нами будуть організовані протести біля російського посольства, всекіпрські Жалоби за загиблими в Бучі, Ірпіні, Маріуполі, мітинг перед засіданням Кіпрського Парламенту під час звернення Президента Зеленського з проханням про допомогу Кіпру Україні, дні подяки Кіпру у вигляді суботників, і знову жалоби, мітинги на підтримку Азовсталі, і безкінечні збори донатів. Маса інтерв’ю медіа, щоб донести кіпріотам правду. Вигадливі сюжети мітингів, щоб ТБ канали і далі приходили їх знімати, і не згасав інтерес до України та того пекла, що відбувається проти демократії у 21 сторіччі.

А також моменти єдності українців і всіх тих іноземців, котрі підходили під час мітингів, щоб висловити підтримку:  дякували, обіймали, пропонували донати.

За пів року постійної організації мітингів я зустріла справжніх друзів, і в якийсь день раптом відчула, що ця нон-стоп діяльність підлікувала моє серце. 

Також, за півроку мітингів стало зрозуміло, що медійне знання про злочини росії таки вибудуване, і я прийняла рішення сконцентруватися на просуванні України через культуру, а також – на зборах коштів, для наближення Перемоги України.

у плідній співпраці зі Світланкою, Юлею та Українським домом на Кіпрі ми організуємо великий Фестиваль на День Незалежності України, започаткуємо Українські столи на благодійних ярмарках в  Міжнародних школах Пафосу, проведемо благодійний Різдвяний концерт, де Українські таланти будуть сяяти на одній сцені з Кіпрськими  та Британськими. 

Ми точно не збираємося зупинятися. Є ідеї та мрії на найближче майбутнє, як ще ефектніше розкрити світу прекрасну українську культуру, і як ще ефективніше збирати кошти на допомогу Україні. Дякую, що ви з нами!”  

Теги: Волонтери, громада, З Україною в серці!, Українці на Кіпрі